Спецпроект

Японські комуністи виступили проти політики генсека Сталіна та президента Медведєва

Уряд Японії у вівторок відкинув вимогу Комуністичної партії країни, яка виступила за те, щоб домагатися від Росії передачі всіх Курильських островів.

На зустрічі в Токіо з генеральним секретарем кабінету міністрів Йошіто Сенгоку голова ЦК КПЯ Кадзуо Ці назвав втрату "північних територій" результатом "експансіоністської політики Сталіна". Урядовець погодився з такою оцінкою, але категорично відкинув заклик до перегляду Сан-Франциського мирного договору: "Цей документ повернув нас у світову політику після війни".

Комуністи вимагають відмови від цього договору з США і іншими державами антифашистської коаліції, оскільки саме він заклав основу військово-політичного союзу між Токіо і Вашингтоном.

За цим документом Токіо відмовився від своїх прав на Курили. Однак уряд Японії стверджує, що в цей архіпелаг не входять острови Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї, які Токіо іменує своїми "північними територіями" і вимагає повернути. Радянський Союз через розбіжності з США Сан-Франциський мирний договір не підписав.

Позицію комуністів щодо Курильських островів не поділяють інші політичні партії, представлені в парламенті країни. Вони підтримують лінію уряду на те, щоб домагатися тільки "північних територій", тобто Південних Курил.

1 листопада 2010 Дмитро Мєдвєдєв першим з російських керівників відвідав Курили (острів Кунашир), чим викликав обурення Японії. Токіо на час відкликало з РФ свого посла, проте потім відмовилося від контрзаходів.

На думку tsn.ua, таким чином сторони спробували згладити ситуацію напередодні саміту АТЕС 13-14 листопада в Йокогамі, в ході якого запланована зустріч Мєдвєдєва з японським прем'єром Наото Каном.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.