Спецпроект

МІЛІЦІЯ СУДИТЬ ЛЮДЕЙ ЗА ЖОВТНЕВУ РЕВОЛЮЦІЮ

Почую кожного: столична міліція складає протоколи на прихильників і противників Жовтневого перевороту 1917 року в Росії.

Працівники столичної міліції складуть три адміністративних протоколи стосовно організаторів акції прихильників комуністичних сил, які провели сьогодні ходу центром Києва з нагоди чергової річниці Жовтневої революції.

Про це УНІАН повідомили у ЦГЗ ГУ МВС України в м. Києві, пояснивши, що не зважаючи на заборону проведення масових акцій, яку було винесено Окружним адміністративним судом м. Києва, понад 2 тис. прихильників КПУ проводять свій захід.

Як зазначили в столичному главку, адмінпротоколи будуть складені за частиною 2 ст. 185 Адміністративного кодексу України (порушення правил проведення масових заходів) після чого організаторам акції будуть вручені відповідні повістки до суду, який прийматиме з цього приводу рішення.

Наразі нікого з учасників акції міліція не затримувала.

Водночас, правоохоронці затримали 6 представників Коаліції учасників помаранчевої революції, які також всупереч забороні проведення акцій вийшли до центру Києва, намагаючись провести свій захід. Стосовно них також буде складено аналогічні протоколи, після чого їх відпустять.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.