Спецпроект

Розкрадачі Музею історії Києва будуть покарані - БЮТ

Слідчі органи відреагували на запит про зникнення з фондів Музею історії Києва біля 100 експонатів, який був направлений депутатом фракції БЮТ у Київраді Олександром Бригинцем.

З метою встановлення фактичних обставин, вказане звернення скеровано для проведення перевірки викладених у ньому доводів до ГУ МВС України в м.Києві, повідомляє прес-служба київського БЮТ.

"Крадіжка відбулася в першу чергу з вини влади, що сховала його колекцію подалі від людського ока. Адже після переселення з Кловського палацу заклад культури, в переважній більшості, існував "в ящиках". Через це експонати розікрали і за це ніхто не поніс покарання", - заявив депутат.

Депутат зауважив, що коли в Києві існує загроза переселення декількох музеїв, і влада має зробити все можливе для попередження розкрадання колекцій музеїв.

"Покарання винних в справі Музею історії Києва буде не лише справедливим, але й показовим як пересторога тим, хто планував скористатись переїздом музейних експонатів. Розкрадання державного мистецького фонду – це злочин рівний захвату київської землі та майна", - наголосив Бригинець.

У 2004 році заклад був виселений із Кловсього палацу, який після реконструкції віддали у користування Верховного Суду України. На сьогоднішній день частина колекції музею виставлена в Українському домі. Оскільки зазначеної площі не вистачає для усієї колекції, його фонди також розміщені у приміщеннях Музею Булгакова та "будиночку Петра".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.