Спецпроект

Все, що залишилось від "Титаніка", покажуть у Лондоні

Артефакти "Титаніка" в кількості більше 300 примірників виставлені на новій виставці, яка відкривається завтра.

Підняті з глибин Атлантичного океану залишки лайнера "Титанік", який затонув 15 квітня 1912 після зіткнення з айсбергом і, що призвів до загибелі більш ніж 1500 людей, можна буде побачити в O2 Bubble в столиці Британії.

Портал tsn.ua пише, що виставка "Артефакти  "Титаніка" стала найбільшим заходом за всю історію музею. На величезній площі, відведеній під експозицію, відвідувачі ознайомляться з усіма артефактами, піднятими дослідниками на поверхню в різні роки.

Тут докладно розповідається про життя на борту затонулого лайнера до катастрофи і про те, як судно Carpathia виявило та доставило на берег перші артефакти із затонулого "Титаніка". Представлена також технічна сторона дизайну і загибелі корабля, а також наочно показані заходи, які були проведені для встановлення точної причини трагедії.

Організатором виставки є RMS Titanic - єдина в світі компанія, яка має право на вилучення останків "Титаніка" із дна Атлантичного океану. Фахівці цієї організації витягли на берег уже близько 5 000 предметів.

В травні цього року в будинку для людей похилого віку в графстві Гемпшир на півдні Англії померла остання пасажирка легендарного лайнера "Титанік" Міллвіна Дін.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.