Спецпроект

Поляки кажуть, що заява Держдуми про Катинь важливіша для самої Росії, ніж для Польщі

Заява Державної Думи Росії про події в Катині мають більше значення для самої Росії, ніж для Польщі, вважає голова Сенату Польщі Богдан Борусевич.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Це для російської Думи має велике значення, і це є кроком вперед ... Рішення має більше значення для російських внутрішніх відносин. Якщо мова йде про нас, то ми про катинські події в принципі знаємо все, і в польського суспільства є такі знання" , - сказав Борусевич в інтерв'ю журналістам у вівторок у ході офіційного візиту до Києва.

"Якщо Росія таким чином віддаляється від сталінських репресій і йде вперед, то ми вважаємо, що вона вже є більш демократичною державою, і всі будуть більше співпрацювати з Росією, тому що буде легше - з урахуванням співробітництва на підставі правди", - впевнений спікер польського Сенату.

Борусевич іще раз підкреслив, що для Польщі і для поляків заяви російської сторони мають велике значення, однак більше значення, все ж таки, це має для самої Росії.

"Історична Правда" нагадує, що минулого тижня Держдума РФ офіційно визнала, що розстріли польських офіцерів у Катині були здійснені за прямою вказівкою Сталіна.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.