Спецпроект

У WikiLeaks були попередники у вигляді Льва Троцького - швейцарська газета

Роль WikiLeaks того часу виконало МЗС під керівництвом Льва Троцького. Більшовики отримали владу, пообіцявши вийти з "імперіалістичної та незаконної" війни, і Троцький наказав роздобути таємне дипломатичне листування.

Розголошення таємниць у всі часи призводило до дестабілізації, і в цьому у сайту WikiLeaks, який оприлюднив секретну переписку американських дипломатів, є попередники, пише Джоель Кунтц у швейцарській газеті Le Temps.

Коли російські революціонери взимку 1917 року опублікували секретні угоди царського уряду 1915-1916 років про розподіл Південної Європи і Малої Азії, кардинально змінилася вся картина війни: виявилося, що солдати гинули за цілі, про які вони не знали і які були їм зовсім чужі.

"Поява в публічному просторі текстів, які свідчать про домовленості приватного порядку, мала трагічні наслідки", - цитує Кунтца "ИноПресса".

Роль WikiLeaks того часу виконало міністерство закордонних справ під керівництвом Льва Троцького. Більшовики отримали владу, пообіцявши вийти з "імперіалістичної та незаконної" війни. Щоб довести це, достатньо було продемонструвати її справжні цілі.

Троцький наказав роздобути таємне дипломатичне листування, щоб підтвердити чутки про секретні домовленості між державами.

Про те, як "Історична Правда" побувала на могилі Троцького, читайте в рубриці "Екскурсії"

"Так громадяни Російської імперії дізналися, що цар вступив у війну, щоб завоювати Константинополь і міцно закріпитися на Балканах. Було доведено, що це не народна війна, тому її слід було негайно закінчити", - пише Кунтц. 

Більшовики сподівалися укласти з Германією сепаратний мир без анексій, зберігши за народами право на самовизначення.

Але нічого подібного не сталося: підписаний у березні 1918 року Брест-Литовський мирний договір був катастрофою як для Росії, так і для прав народів.

У викритої більшовиками та європейськими лівими таємної дипломатії був іще один ворог - Вудро Вільсон. Американський президент був переконаний, що таємна дипломатія стала однією з причин війни, і ненавидів її.

"Правила гри мають змінитися, - казав Вільсон, ніби вторячи Леніну і Троцькому - Нова дипломатія, відкрита та прозора, повинна покласти початок новому світовому порядку ".

"Більшовицька Росія, яка першою поставила новий тон дипломатії в Європі, перша ж і зрадила нові принципи своїми поліцейськими методами, котрі в кінцевому підсумку виявилися настільки ж таємними, як і царські.

Що стосується батьківщини Вудро Вільсона, то публікації WikiLeaks показали, що відкрита дипломатія ще не є гарантією проти брехні", - резюмує автор статті.

Про те, як WikiLeaks зробили війну в Іраку найбільш документованою в історії, читайте тут 

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.