Спецпроект

Для більшості центральних українських каналів День жалоби не став трауром

Особливо обурює відсутність відповідного траурного символу на державному телеканалі. Георгіївську стрічку Перший національний тримав на своєму логотипі цілий місяць.

 

Для більшості центральних українських каналів День жалоби не став трауром.

До такого висновку спонукає телевізійна картинка та програмне наповнення ефіру, за яким у День пам'яті жертв Голодомору стежив дніпропетровський читач ІП Олексій Мазур.

Перший національний, ICTV, "Інтер", "Тоніс", СТБ, ТРК "Україна", НТН, К-1,  "ТЕТ", "1+1" вочевидь вирішили зайвою і непотрібною справою розміщувати під час трансляції на своїх логотипах траурну стрічку чи свічу пам'яті.

На цих каналах українському глядачеві ніщо не нагадує про трагічну дату. Все, як у звичайні дні. Те ж саме стосується і програм передач більшості з названих телемовників.

Особливо обурює відсутність відповідного траурного символу на державному телеканалі. Георгіївську стрічку Перший національний тримав на своєму логотипі цілий місяць. А от розмістити бодай на один день чорну стрічку на знак пам'яті за мільйонами замордованих голодом співвітчизників - зась. Мабуть, принципово.

"Перший інформаційний" постійно транслює ролики-нагадування про День скорботи і проводить спеціальний телемарафон, присвячений Голодомору. Ця тема постійно присутня у випусках новин, на столі ведучого горить свічка.

5 канал змінив колір логотипу - в цей день він став чорним.

ТВі теж змінив логотип, прибравши звідти яскраві фарби.  На каналі йдуть соціальні ролики, які нагадують про трагедію.

День жалоби також позначено на логотипі Нового.

Свічку пам'яті розмістив y кадрі і музичний канал М-1.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.