Спецпроект

Анонс: всі розсекречені документи про Голодомор в одній книзі

Перше видання повного переліку всіх розсекречених документів СБУ (1930-1980-ті роки), про Голодомор та короткий огляд їх змісту.

Завтра, 26 листопада о 15:00 в бібліотеці імені Антоновичів Могилянки (вул.Сковороди, 2) відбудеться презентація видання "Голодомор 1932-1933 років в Україні за документами Галузевого державного архіву СБУ. Анотований довідник".

Учасники презентації:

  • Василь Даниленко, упорядник, доктор наук
  • Володимир В'ятрович, історик, голова Вченої ради Центру досліджень визвольного руху

Перше видання повного переліку всіх розсекречених документів СБУ (1930-1980-ті роки), про Голодомор та короткий огляд їх змісту. Іменний та географічний покажчики вказують осіб, населені пункти, регіони та країни, згадані в архівних документах.

Науково-довідкове видання розраховане на істориків, юристів, краєзнавців, усіх, хто вивчає історію України ХХ ст.

Упорядники: Василь Даниленко, Людмила Аулова, Валентина Лавренюк.

Видано Центром досліджень визвольного руху спільно з Галузевим державним архівом СБУ, Інститутом історії України НАНУ та Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського.

Презентація організована Центром досліджень визвольного руху та Галузевим державним архівом СБУ за сприяння Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».