Спецпроект

Анонс: конференція щодо забезпечення доступу до архівної інформації

Харківська правозахисна група організовує 25-26 листопада 2010 р. міжнародну конференцію в Києві "Удосконалення законодавства і практики щодо забезпечення доступу до архівної інформації в Україні" за участю близько 100 архівістів, дослідників, правників, відомих міжнародних експертів.

Серед учасників заходу - Іван Секей (Угорщина, Архів Відкритого суспільства), колишній радянський політв'язень Габріель Суперфін (Німеччина, Інститут східної історії, Бремен), Арсеній Рогінський (Росія, Міжнародне товариство «Меморіал»).

До цієї конференції ХПГ видала переклад видання Ради Європи  (автори - Шарль Кечкеметі, Іван Секей) "Доступ до архівів" українською мовою, який буде безкоштовно презентовано учасникам конференції.

Передбачається обговорення таких питань:
1. Етичні, процедурні та технічні принципи доступу до архівів.
2. Огляд Рекомендації № R (2000) 13 Комітету Ради Європи міністрів державам-членам про європейську політику щодо доступу до архівів.
3. Загальні керівні принципи для здійснення принципів, якщо національне законодавство і регулювання не у відповідності з Рекомендацією.
4. Огляд законів та внутрішнього регулювання, що стосуються доступу до архівів у країнах Центральної та Східної Європи.
5. Проблеми правового регулювання та практики доступу до архівних документів в Україні. Рекомендації щодо зміни законодавства і практики.
6. Колізія між правом на доступ до архівних документів і правом на приватність.
7. Доступ до архівних документів, що стосуються жертв політичних репресій на території колишнього СРСР та інших пост-комуністичних країн Європи.

Конференція проходитиме у Великому залі Інституту філософії НАН України (вул. Трьохсвятительська 4, 4-й поверх) 25 листопада з 10 до 17, 26 листопада - с 10 до 14. Початок реєстрації - 25 листопада о 9.30.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.