Спецпроект

Голодомор - геноцид. Світовий конгрес Українців збирає підписи до Януковича

СКУ також закликає всіх українців світу підписати лист на адресу президента України Віктора Януковича з закликом публічно визнати Голодомор геноцидом українського народу

Світовий конгрес українців закликає всіх українців взяти активну участь у міжнародній акції “Свічка моління”.

Текст відповідного звернення розміщений на офіційному сайті Світового конгресу українців, повідомляє УНІАН.

"В День пам’яті жертв Голодомору - 27 листопада - завершується Міжнародна акція "Свічка моління", яку Світовий конгрес українців розпочав під гаслом "Не дамо згасити свічку пам’яті", щоб вшанувати пам`ять мільйонів невинних жертв Голодомору 1932-1933 років та привернути увагу світової громадськості до справжніх причин цієї трагічної сторінки нашого народу", - йдеться у зверненні.

Напередодні відзначення цієї сумної дати в Україні і в державах проживання української діаспори відбудуться різні громадські заходи – пройдуть тематичні академії, будуть показані фільми, проведені виставки на тему Голодомору тощо.

У цей час у публічних місцях будуть розміщені плакати з написом “Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу” чи інші знаки, що символізують цю трагічну сторінку історії українського народу, а на будівлях державних і українських установ та на власних будинках українців будуть вивішені траурні прапори.

27 листопада, в день пам’яті жертв Голодомору, у всьому світі в українських церквах та громадах пройдуть скорботні панахиди й поминальні заходи.

У цей день у Києві, о 14.30 стартує акція "Голодомор 1932–1933 - це геноцид. Пам’ятаємо", в рамках якої люди, взявшись за руки, утворять живий ланцюг пам’яті до Національного меморіалу Голодомору.

А о 16.00 біля Національного меморіалу Голодомору та у всій Україні, перед початком громадських пам`ятних акцій, будуть запалені свічки.

Свічки як знак пам`яті про знищених і ненароджених внаслідок геноциду українців, будуть також запалені під час відповідних заходів українцями діаспори. Окрім того, від 19.32 до 19.33 (що символічно нагадує роки Голодомору) за місцевим часом в країнах проживання діаспори відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання.

СКУ також закликає всіх українців світу підписати лист на адресу президента України Віктора Януковича з закликом публічно визнати Голодомор геноцидом українського народу та забезпечити дотримання Закону "Про Голодомор 1932-33 років в Україні", який стверджує факт геноциду.

Підписати електронний лист можна за зазначеною тут адресою.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.