Спецпроект

ICTV не буде показувати увечері Дня пам'яті жертв Голодомору фільм "Мы из будущего-2"

Таке рішення прийняло керівництво телеканалу "у зв'язку з численними проханнями глядачів, думка яких для нас дуже важлива".

ICTV зняв з показу фільм "Ми з майбутнього-2". Про це повідомили у прес-службі каналу, уточнивши, що таке рішення прийняте "у зв'язку з численними проханнями глядачів, думка яких для нас дуже важлива", інформує "Телекритика" .

Показ стрічки перенесли на невизначений строк.

ICTV збирався показати фільм 27 листопада, у День пам'яті жертв голодоморів. У прес-службі пояснили, що мають прокатне посвідчення на скорочену версію фільму, видане Мінкультом 7 жовтня 2010 року.

Нагадаємо, на початку 2010 року ця стрічка не була рекомендована Міністерством культури і туризму до показу на території України як така, що містить епізоди, у яких "простежується тенденція до розпалювання міжнаціональної ворожнечі та суб'єктивний погляд на історичні події".

Автор ТК, політичний аналітик Павло Булгак відзначав, що цей фільм демонструє нові технології антиукраїнської пропаганди.

Про те, чому актори "Ми з майбутнього" відмовилися зніматися у другій частині фільму, читайте у розділі "Дайджест"  

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.