Спецпроект

Служба зовнішньої розвідки розсекретила документи про нацистську окупацію

Радянська розвідка завчасно інформувала Сталіна і вище командування Радянської Армії про підготовку гітлерівської Німеччини до нападу на СРСР.

Служба зовнішньої розвідки України розсекретила документи щодо діяльності розвідувальних підрозділів і органів державної безпеки України напередодні Великої Вітчизняної війни, періоду окупації Києва та звільнення української столиці в листопаді 1943 року.

Як повідомили "Укрінформу" в прес-службі СЗР України, в галузевому державному архіві виявлено розвідувальне зведення, підготовлене розвідувальним відділом штабу Київського особливого військового округу, датоване 10 травня 1941 року.

У документі, зокрема, містяться конкретні відомості про активний рух гітлерівських військових частин у квітні-травні 1941 року до радянського кордону, накопичення резервів наступального характеру, форсоване будівництво стратегічних комунікацій та інженерних споруд, прибуття понтонних підрозділів, мобілізацію чисельних військових частин у суміжних з Україною державах.

Зазначені відомості є ще одним свідченням того, що розвідка завчасно інформувала вище командування Радянської Армії та керівництво держави про підготовку гітлерівської Німеччини до нападу на Радянський Союз.

В інших розсекречених документах викладається узагальнена інформація, одержана розвідувальним шляхом, про стан справ на окупованій території України.

Зокрема, така інформація міститься в доповідях агентури розвідки, розвідувальних зведеннях Українського штабу партизанського руху, доповідній записці Управління Народного комісаріату державної безпеки по Київській області "Про виявлені військові, адміністративні, каральні і господарські заклади, які знаходилися в Києві у період окупації".

У цьому документі детально відображена організаційна структура всіх окупаційних установ Києва із зазначенням їхніх керівників.

Цікавою для дослідників може бути інформація про добутий розвідкою наказ Гітлера, в якому наголошується на необхідності знищення боєздатного чоловічого населення при відступі з території України.

За попередньою оцінкою, ці матеріали є оригінальними і мають історичне значення.

Із нагоди 66-ої річниці визволення України та напередодні 67-ої річниці визволення Києва від фашистських загарбників перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки України Володимир Отрешко у Центрі професійного і патріотичного виховання співробітників СЗР передав оригінали розсекречених архівних документів генеральному директору Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років Івану Ковальчуку для їх експонування і подальшого опрацювання.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.