Спецпроект

В Росії встановили меморіальну дошку брату Андрея Шептицького

Архімандрит Української греко-католицької церкви Климентій Шептицький помер у Володимирському централі.

Як повідомили власному кореспонденту УНІАН в Росії у Посольстві України у Москві, дошку встановлено на Князь-Володимирському кладовищі міста Володимира, де 30 жовтня відбувся мітинг зі вшанування пам’яті жертв політичних репресій .

Від Посольства України в Росії до меморіальної дошки архімандриту Шептицькому поклали кошик з квітами.

Заходи у Володимирі проходили за участі керівництва адміністрації області, представників посольств Естонії, Литви, Польщі та України в Російській Федерації, громадських та релігійних організацій.

У 1947 році видатний український церковний та громадський діяч, архімандрит УГКЦ К.Шептицький, брат митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, був заарештований НКВС, засуджений до позбавлення волі і утримувався у Володимирській в’язниці, де помер 1 травня 1951 року.

2001 року Папа Римський Іоанн Павло ІІ проголосив архімандрита Шептицького блаженним священномучеником.

Учора виповнилося 66 років від смерті митрополита УГКЦ Андрея Шептицького.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.