Спецпроект

Росія анулювала свідчення смоленських диспетчерів. Поляки хочуть нового допиту

Російська прокуратура анулювала свідчення диспетчерів Смоленського аеродрому, дані під час їхнього першого допиту 10 квітня 2010 року – в день катастрофи літака Президента Польщі Леха Качинського.

Як передає кореспондент УНІАН у Польщі, про це повідомив сьогодні у Варшаві прокурор Окружної військової прокуратури Іренеуш Шельонг.

Він зазначив, що польські слідчі через рішення російської прокуратури не зможуть використати дані першого допиту диспетчерів як доказ.

“Щоб ми могли це використати як доказ, вони (свідчення) повинні відповідати як російському, так і польському законодавству. Рішення російської прокуратури про визнання цих свідчень недопустимими призводить до того, що одна з цих умов – втрачена”, - сказав він.

Пан Шельонг зазначив, що польські слідчі планують добиватися проведення ними допиту російських диспетчерів. "Ця обставина (анулювання свідчень) ще більше переконує нас у такій необхідності", - сказав він.

Водночас польська газета Rrzeczpospolita написала сьогодні про різні свідчення диспетчерів у документах допиту 10 квітня і пізніших.

Зокрема, за даними видання, яке посилається на власні джерела, під час допиту у день катастрофи Павло Плюсін заявив, що повідомив екіпажу урядового Ту-154 про видимість 400 метрів, тоді як вона була 800 метрів, щоб це переконало пілотів не намагатися посадити літак.

В останніх свідченнях він уже говорить про те, що на той момент видимість дійсно була лише 400 метрів.

Крім того, другий диспетчер, Віктор Риженко під час першого допиту розповів про присутність у контрольній вежі третьої особи, якою мав би бути полковник Краснолуцький. А в його останніх свідченнях навіть згадки про нього (полковника) немає.

Та найголовніше, вважає газета, що в останніх свідченнях диспетчери заявили, що політ літака Леха Качинського здійснювався за цивільними процедурами.

“Це дуже несподівано, бо у попередніх свідченнях таких заяв не було. А з контексту квітневих свідчень можна було зробити висновок про військові процедури”, - пише газета.

Rrzeczpospolita зазначає, що застосування цивільних процедур під час польоту зменшує відповідальність диспетчерів, оскільки остаточне рішення про посадку приймає екіпаж літака.

Як повідомляв УНІАН, 10 квітня 2010 року Президент Польщі Л.Качинський з дружиною та делегацією польських високопосадовців загинули в авіакатастрофі під час заходження на посадку на військовий аеродром у Смоленську літака Ту-154.

Найбільша польська опозиційна партія „Право і справедливість” (PiS), співзасновником якої був Л.Качинський, практично від самого початку розслідування причин катастрофи заявляє, що ні польська, ні російська влади не хочуть провести об’єктивне розслідування.

На думку низки експертів, причиною катастрофи літака могли бути неправильні дані, надані екіпажу Ту-154 диспетчером Смоленського аеродрому.

Розшифровку останніх 40 хвилин розмови в кабіні польського Ту-154 читайте у розділі "Дайджест"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.