Спецпроект

Учителів просять провести уроки про Голодомор, не чекаючи вказівки Табачника

Громадський комітет звернувся до вчителів та керівників навчальних закладів провести "Уроки пам'яті", оскільки Міносвіти саботує розпорядження Кабміну про заходи із вшанування пам'яті жертв Голодомору.

Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду звернувся до керівників освітніх закладів, вчителів підтримати загальнонаціональну традицію та провести у поминальний тиждень 22-26 листопада "Урок пам'яті".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху. 

Міністерство освіти і науки України під керівництвом Дмитра Табачника цього року не проводило щорічну Всеукраїнську краєзнавчу акцію учнівської та студентської молоді «Колосок пам'яті» (згідно з чинним наказом МОН від 29.05.2007 р. №425 акція довгострокова та проводиться щорічно), говориться у прес-релізі ЦДВР.

Також МОН цього року не надсилало методичних рекомендацій щодо проведення "Уроку пам'яті", як це робилося у минулі роки за міністрів Вакарчука (2007-2010), Ніколаєнка (2005-2007) та Кременя (1999-2005), стверджується у прес-релізі ЦДВР.

Дмитро Табачник не виконує чинне розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 р. №1429-р "Про затвердження плану заходів на 2009-2010 роки із вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, дальшого дослідження теми голодоморів в Україні".

Згідно з цим розпорядженням освітнє відомство повинно було постійно:

  • Забезпечувати проведення виставок, які висвітлюють події, пов'язані з геноцидом Українського народу, та організувати ознайомлення з ними учнів та студентів; оформлювати у навчальних закладах тематичні стенди.
  • Забезпечувати поглиблене вивчення у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах теми голодоморів в Україні, активне залучення шкільної та студентської молоді до пошукової та науково-дослідницької діяльності; проводити тематичні лекції, уроки пам'яті, виховні години, конференції, присвячених висвітленню подій, що відбувалися під час голодоморів в Україні.
  • Організовувати зустрічі осіб, що пережили Голодомор 1932-1933 років в Україні, з учнями та студентами. Організовувати постійне відвідування учнями загальноосвітніх навчальних закладів, студентською молоддю Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні".

Учасники громадського комітету закликали усіх людей доброї волі, незалежно від національності, громадянства та віросповідання, усіх, хто поділяє біль та скорботу українського народу, 27 листопада о 16-й годині запалити свічку пам'яті за душі тих, хто став жертвою Голодомору.

Нагадаємо, що услід за Україною ряд країн світу визнали Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом.

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».