Спецпроект

Україна представила москвичам "Київську Русь"

Показали макет того, що будується під Києвом - дитинець Києва V-XIII століть з палацом князя Володимира, Десятинною церквою, ротондою, гридницею та іншими розважально-пізнавальними закладами.

У Москві в будівлі Ради Федерації Російської Федерації з 15 по 22 листопада відбувається презентація Центру історії та культури в Україні - "Парк Київська Русь".

Як повідомили УНІАН у прес-службі "Парка Київська Русь", добродійна організація "Слов`янський фонд" представила москвичам макет Дитинця Києва V-XIII століть з будівлями, які планується спорудити в парку: палацом князя Володимира, Десятинною церквою, ротондою, гридницею, Янчиним монастирем тощо.

З проектом росіян познайомив його автор – президент БО "Слов`янський фонд" Володимир Янченко.

Науковий консультант проекту - професор, доктор історичних наук, автор досліджень і книг на історичну тематику Анатолій Кірпічніков зазначив, що подібний проект реалізовується вперше, і для слов`янських народів "Парк Київська Русь" - символ культурного відродження. Його підтримав і головний архітектор Москви, академік Олександр Векслер.

Паралельно з виставкою "Парк Київська Русь" в Раді Федерації РФ відкрилася і експозиція "Рятувальна археологія Москви", яка представила унікальні експонати історії російської столиці. Експерти відзначили, що ці дві виставки послужать обміну досвідом у питаннях збереження культурної спадщини.

Довідка: Центр культури та історії «Парк Київська Русь» створюється в селі Копачів Обухівського району Київської області в 34 км від Києва. Метою проекту є відтворення Дитинця Києва V-XIII століть у масштабі 1:1 з максимальною історичною достовірністю і атмосферою Київської Русі.

Загальна площа Парку – 50 га. Територія Дитинця – 10 га.

Експерти називають "Парк Київська Русь" культурною столицею східнослов`янської цивілізації. Творці ж прогнозують, що після закінчення будівництва він стане туристичною меккою України і прийматиме до 3 млн. відвідувачів на рік зі всього світу.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.