Спецпроект

Росія попросить світ не порівнювати СРСР і нацистську Німеччину

Державна Дума РФ хоче закликати світ засудити спроби відродження фашистської та націоналістичної ідеології в ряді держав. Не вказується, чи йдеться також і про саму Росію.

"Депутати Державної Думи закликають міжнародні організації, парламенти всього світу рішуче засудити і припиняти будь-які спроби відродження фашистської, праворадикальної, расистської та націоналістичної ідеології у власних країнах і де б то не було за кордоном, грунтуючись на однозначних і таких, що мають універсальний характер, рішеннях Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі".

Про це йдеться у проекті постанови Державної Думи "У зв'язку з 65-річчям з дня початку Нюрнберзького судового процесу над головними нацистськими військовими злочинцями", повідомляє Інтерфакс.

Проект цього документу підготовлений депутатами від усіх чотирьох фракцій ("Єдіная Россія", КПРФ, ЛДПР і "Справєдлівая Россія"). Очікується, що його буде розглянуто Держдумою наступного тижня.   

"Державна Дума підтверджує, що рішення міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі не мають терміну давності. Будь-які спроби їх перегляду, заперечення або спотворення повинні розглядатися як порушення основоположних принципів і норм міжнародного права, як очевидна протидія волі Об'єднаних націй, які підтвердили справедливість правосуддя в Нюрнберзі", - йдеться в проекті заяви Державної Думи. 

У заяві відкидаються спроби прирівняти нацистський режим гітлерівської Німеччини до радянської системи.

"Нікому не спадало на думку порівнювати нацистську загрозу, що означала поневолення і знищення цілих народів, і політику Радянського Союзу, який став єдиною силою, здатною в перші роки Другої світової війни протистояти військовій машині гітлерівської Німеччини, а на завершальному етапі - забезпечити її розгром", - відзначають депутати.
  

Парламентарі висловили глибоку заклопотаність у зв'язку з "безперервними спробами реанімувати і виправдати нацизм, а також націоналістично пофарбований правий екстремізм в деяких державах Європи, де з військових злочинців намагаються зробити народних героїв".

Про те, як нацистську загрозу пробують порівняти із комуністичною у Камбоджі, читайте в розділі "Дайджест" 

"Подвигам" посібників гітлерівців у шкільних підручниках приділяють найчастіше більше місця, ніж Нюрнберзькому процесу, який засудив їх на всі часи. Допускаються осквернення пам'ятників переможцям фашизму і увічнюються ті, хто діяв на стороні агресорів.

Реабілітуються і представляються до державних нагород співучасники злодійських злочинів фашистів, піддаються судовому переслідуванню воїни, що билися в рядах антигітлерівської коаліції", - йдеться в заяві.
 
Парламентарії відзначили, що прикладом такої політики є нещодавнє рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо ветерана війни Василя Кононова.

"Цінності свободи і демократії таким чином віддаються на відкуп крайньому націоналізму та історичному ревізіонізму", - зазначають автори документа.
 
Вони вважають, що всім відповідальним лідерам політичних сил завжди треба пам'ятати про те, що Нюрнберзький трибунал категорично підтвердив, що не може бути жодного виправдання співучасті в злочинах нацизму, скоєних проти всього людства.

Про те, що насправді підтвердив Нюрнберзький трибунал у своїх судових вироках, читайте у розділі "Тексти"

Депутати також висловили жаль з приводу того, що ряд європейських держав, які найбільшою мірою постраждали від гітлерівського нацизму, "прикриваючись уявною європейської солідарністю і тезами про свободу слова і зборів, не підтримали прийняту 16 листопада 2010 Третім комітетом Генеральної Асамблеї ООН резолюцію під назвою "Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості".
 
У проекті заяви Держдуми міститься заклик до парламентарів усіх держав світу підтримати цю резолюцію на майбутньому пленарному засіданні 65-ої сесії Генасамблеї ООН і тим самим "внести свій внесок у протидію відродженню "коричневої чуми" ХХ століття в новому XXI столітті".
  

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.