Спецпроект

Стовпи на кордоні з Молдовою пересунули, щоб виправити історичну помилку - МЗС

МЗС України прокоментував претензії Кишинева стосовно одностороннього демонтажу прикордонних стовпців на спільному кордоні. Київ заявив, що українські прикордонники виправили помилку, допущену при демаркації кордону з Молдовою.

Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"По-перше, ми виходимо з того, що відповідно до двосторонньої угоди, ділянка автодороги в районі населеного пункту Паланка повинна бути передана у власність України, включаючи землю під дорогою", - заявив прес-секретар МЗС України Олег Волошин.

Що стосується ситуації з прикордонними стовпами, то Україна, за його словами, діяла не лише в рамках двосторонніх угод, але і після серії повідомлень Молдови про плани демонтажу цих колонок.

"Це пов'язано з тим, що в 2005-2006 роках україно-молдовська робоча група з демаркації зробила дві помилки у визначенні місця встановлення прикордонних знаків - № 0608, 0609", - пояснив Волошин.

За словами представника МЗС України, ці знаки були встановлені з відхиленням близько 100 метрів від лінії делімітації, позначеної на відповідних картах, які є невід'ємною частиною договору про держкордон.

Волошин також додав, що ця помилка була виявлена ще в 2008 році, після чого українська сторона неодноразово ставила питання перед Кишиневом про її виправлення.

"На жаль, молдавська сторона зайняла деструктивну позицію з даного питання, вперто не бажаючи провести переустановлення двох прикордонних стовпів, що в тому числі заблокувало процес подальшої демаркації кордону", - наголосив представник зовнішньополітичного відомства України.

У МЗС України також запевнили, що ніякої політичної підоснови і ніяких спроб змінити лінію держкордону з української сторони немає.

"Ми дуже розраховуємо на те, що спільно з молдавською стороною нам вдасться вже найближчим часом завершити процес демаркації кордону на ділянці в районі Паланки", - зазначив він.

***

Паланка - село в Штефан-Водському районі Молдови. Біля села розташована найсхідніша точка Республіки Молдова. Також через Паланку проходить найкоротша автомобільна дорога з південної частини Одеської області в північну.

Ділянка автодороги Одеса - Рені поблизу молдавського населеного пункту Паланка довжиною в 7,7 кілометрів (проїжджа частина), була передана в експлуатацію та під юрисдикцію України згідно з Додатковим протоколом до Договору між Україною та Молдовою про державний кордон, підписаним 18 серпня 1999 року.

Україна наполягає на передачі їй і території під автодорогою, незважаючи на те, що в Угоді зазначено, що "передана ділянка є власністю України на території Республіки Молдова".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.