Спецпроект

Стовпи на кордоні з Молдовою пересунули, щоб виправити історичну помилку - МЗС

МЗС України прокоментував претензії Кишинева стосовно одностороннього демонтажу прикордонних стовпців на спільному кордоні. Київ заявив, що українські прикордонники виправили помилку, допущену при демаркації кордону з Молдовою.

Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"По-перше, ми виходимо з того, що відповідно до двосторонньої угоди, ділянка автодороги в районі населеного пункту Паланка повинна бути передана у власність України, включаючи землю під дорогою", - заявив прес-секретар МЗС України Олег Волошин.

Що стосується ситуації з прикордонними стовпами, то Україна, за його словами, діяла не лише в рамках двосторонніх угод, але і після серії повідомлень Молдови про плани демонтажу цих колонок.

"Це пов'язано з тим, що в 2005-2006 роках україно-молдовська робоча група з демаркації зробила дві помилки у визначенні місця встановлення прикордонних знаків - № 0608, 0609", - пояснив Волошин.

За словами представника МЗС України, ці знаки були встановлені з відхиленням близько 100 метрів від лінії делімітації, позначеної на відповідних картах, які є невід'ємною частиною договору про держкордон.

Волошин також додав, що ця помилка була виявлена ще в 2008 році, після чого українська сторона неодноразово ставила питання перед Кишиневом про її виправлення.

"На жаль, молдавська сторона зайняла деструктивну позицію з даного питання, вперто не бажаючи провести переустановлення двох прикордонних стовпів, що в тому числі заблокувало процес подальшої демаркації кордону", - наголосив представник зовнішньополітичного відомства України.

У МЗС України також запевнили, що ніякої політичної підоснови і ніяких спроб змінити лінію держкордону з української сторони немає.

"Ми дуже розраховуємо на те, що спільно з молдавською стороною нам вдасться вже найближчим часом завершити процес демаркації кордону на ділянці в районі Паланки", - зазначив він.

***

Паланка - село в Штефан-Водському районі Молдови. Біля села розташована найсхідніша точка Республіки Молдова. Також через Паланку проходить найкоротша автомобільна дорога з південної частини Одеської області в північну.

Ділянка автодороги Одеса - Рені поблизу молдавського населеного пункту Паланка довжиною в 7,7 кілометрів (проїжджа частина), була передана в експлуатацію та під юрисдикцію України згідно з Додатковим протоколом до Договору між Україною та Молдовою про державний кордон, підписаним 18 серпня 1999 року.

Україна наполягає на передачі їй і території під автодорогою, незважаючи на те, що в Угоді зазначено, що "передана ділянка є власністю України на території Республіки Молдова".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.