Спецпроект

Французька кухня втрапила у Список світової спадщини ЮНЕСКО

Вперше гастрономічне мистецтво однієї окремо взятої країни опинилося в одному ряду з іспанським танцем фламенко і китайськими методиками голковколювання. А от мексиканську кухню не взяли.

Експерти міжурядового комітету ЮНЕСКО з охорони нематеріальної культурної спадщини на своїй зустрічі в кенійській столиці Найробі дійшли висновку, що французькі традиції приготування і прийому їжі, а також супутні трапезі звичаї являють собою унікальний культурний феномен і гідні включення до списку Світової спадщини людства.

Вперше гастрономічне мистецтво однієї окремо взятої країни опинилося в одному ряду з іспанським танцем фламенко і китайськими методиками голковколювання, повідомляє Кореспондент.

Конвенція про захист нематеріальних пам'яток культури була прийнята в 2003 році. Згідно з цим документом, який підписали 132 країни, занесені до списку національної культури та традиції підлягають охороні з боку світової спільноти.

З того часу перелік ЮНЕСКО постійно поповнюється народними ремеслами, традиційними піснями, танцями і звичаями. Однак жодна світова гастрономічна культура до цього часу не була визнана гідною занесення до списку.

У 2005 році в комітет ЮНЕСКО надійшла заявка від Мексики, проте експерти відмовилися включити до почесного списку мексиканську національну кухню.

Через рік група з 300 прославлених французьких кулінарів і шеф-кухарів виступила з такою ж ініціативою.

У 2008 році президент Франції Ніколя Саркозі вже практично відкрито зажадав, щоб французьку кухню занесли нарешті до списку ЮНЕСКО. "У нас найкраща в світі гастрономія!", - заявив на відкритті виставки сільського господарства французький президент. Але потім, правда, додав: "Принаймні, на наш погляд".

"В основі французької гастрономії лежить важливий соціальний аспект, оскільки найбільш значущі моменти в житті людини і суспільства у Франції нерозривно пов'язані з застіллям", - йдеться у висновку комісії.

Нагадаємо, раніше жителі італійського міста Венеція звернулися до ЮНЕСКО з проханням внести венеціанські гондоли до списку Світової культурної спадщини.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.