Спецпроект

Бельгійські дипломати везуть в Україну три книги про історичні зв'язки Києва і Брюсселя

До більшовиків Бельгія була найбільшим інвестором в Україну. Після більшовиків бельгійців цікавлять в Україні переважно питання безпеки і захисту.

Торвгова місія Бельгії привезе в Україну три книги про давні історичні зв'язки двох країн.

"Ми маємо намір презентувати ряд книг, щоб підкреслити історичність наших відносин", - повідомив представник Міністерства закордонних справ Бельгії Патрік Дебук в інтерв'ю українським журналістам у Брюсселі, повідомляє Інтерфакс.

За словами П. Дебука, перша книга ілюструє той факт, що "Бельгія до більшовиків була в Україні найбільшим інвестором".

"Друга - про архітектуру арт-нуво і його вплив на стиль в Україну, і третя - про бельгійських солдатів, які під час Першої світової війни по дорозі додому перетнули всю Україну. Вони будуть презентовані у дипломатичний академії в Києві під час місії ", - сказав дипломат.

Як інший приклад сучасної співпраці, представник бельгійського МЗС назвав симпозіум, проведений Бельгією навесні нинішнього року в Києві на тему біометричних паспортів, а також семінар, присвячений боротьбі з корупцією.

"Зараз дорожня карта переглядається, і ми розраховуємо підписати нову початку 2011 року", - сказав П. Дебук.

Бельгія готує дві пропозиції для двосторонньої угоди. По-перше, це співпраця між федеральною поліцією Бельгії та українською міліцією, угоду про яку планується підписати в перші тижні 2011 року.

По-друге, це угода про захист секретної інформації між СБУ та бельгійською спецслужбою (також у 2011 році).

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.