Спецпроект

Російські українці: відкриття української школи у Москві поки що є безперспективним

"Сама українська діаспора повинна не просто висловлювати бажання давати дітям освіту рідною мовою, але й підкріплювати його реальними діями. Для початку потрібно з’ясувати, скільки дітей готові піти в таку школу".

Відкриття загальноосвітньої школи із викладанням предметів українською у Москві є неперспективним через низку об’єктивних причин.

Про це на прес-конференції "Росія-Україна: гуманітарне співробітництво" повідомила президент Російської Асоціації україністів Галина Лісна, передав власний кореспондент ГолосUA у Москві.

В Москві живе велика частина мігрантів з України, частина з них хочуть, щоб їхні діти навчалися українською, але можливості відкриття української школи перешкоджає низка факторів.

"У рамках величезної Москви існує проблема, щоб просто привезти дитину до школи, розташованої у віддаленому від місця проживання районі. Друга, не менш важлива причина - питання, куди піде дитина, якщо вона всі предмети в школі буде вивчати українською мовою?

Сама українська діаспора повинна не просто висловлювати бажання давати дітям освіту рідною мовою, але й підкріплювати його реальними діями.

Для початку потрібно з’ясувати, скільки дітей готові піти в таку школу".

Формальною перешкодою також є й російські законодавчо встановлені стандарти, які передбачають можливість відкриття "іноземних" шкіл лише з чотирма іноземними мовами викладання - англійською, французькою, німецькою та іспанською.

Щоб до цього переліку потрапила й українська, в країні має створитися певний попит на викладання цією мовою.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.