Спецпроект

В Росії побили історика, який створив сайт "За Сталіна!"

На історика напали двоє невідомих біля під’їзду його будинку. Побитий почувається цілком нормально, правоохоронці інформації не надають.

У Санкт-Петербурзі побили історика, публіциста і творця сайту "За Сталіна" Ігоря Пихалова. Про це повідомляє ТСН з посиланням на сайт фонду "Історична пам'ять".

За інформацією фонду, Пихалов був побитий у четвер, 11 листопада, о 18:30 за місцевим часом біля під'їзду власного будинку двома невідомими.

Сам історик у своєму інтернет-блозі написав, що відчуває себе після нападу цілком нормально.

"З приводу вчорашнього "інциденту": зі мною все більш-менш у порядку. Природно, свою роботу я продовжу і далі", - зазначив Пихалов.

Підтвердження інформації про побиття з боку правоохоронних органів не надходило.

Ігор Пихалов - російський історик і публіцист, автор книг, присвячених сталінській епосі і діяльності НКВС СРСР, творець інтернет-проекту "За Сталіна!". Автор книги "Велика оббрехана війна" (2005), лейтмотивом якої є розвінчання міфів, які оточують сталінські репресії і події, відображені у фільмах "Останній бій майора Пугачова", "Штрафбат" і "Сволота".

Нагадаємо, 6 листопада був побитий журналіст газети "Коммерсант" Олег Кашин. Лікарі зафіксували переломи ноги і щелеп, важку черепно-мозкову травму та пошкодження пальців руки.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.