Спецпроект

Свято галицької незалежності у Львові

З 30 жовтня по 4 листопада у Львові триває відзначення 92-ї річниці з дня створення Західноукраїнської Народної Республіки.

Програма заходів передбачає реконструкцію подій осені 1918 року, флеш-моб на площі Ринок і перепоховання на Личаківському цвинтарі родини Ребетів. 1 листопада біля Ратуші будуть виставлені варти в австрійських одностроях початку ХХ ст. Про це повідомив сайту Zaxid.net заступник львівського міського голови з гуманітарних питань Василь Косів.

Так, в межах заходів з відзначення річниці створення ЗУНР 30 жовтня відбудеться відтворення подій 1918 року у центральній частині міста за участі пластунів.

1 листопада о 7:00 на Львівській ратуші відбудеться традиційне підняття українського прапора, а біля Ратуші будуть виставлені варти в австрійських одностроях початку ХХ ст.

Також на 1 листопада заплановано проведення флеш-мобу на площі Ринок - побудова живого напису «ЗУНР» та «1918» на південній і західній частині площі відповідно. Вшанування пам'яті героїв Листопадового Чину продовжиться традиційним живим ланцюгом по однойменній вулиці, а потім відбудеться вимарш пластунів від пам'ятника Івану Франку до Личаківського кладовища.

Як повідомив заступник голови товариства «Пам'ять» Тарас Павлишин, 4 листопада з 15:00 до 16:30 у лісопарку довкола Цитаделі відтворюватимуть військово-історичне дійство - бій за Цитадель між Січовими Стрільцями та польським військом. При цьому буде задіяна зброя і одяг 1918 року.

Окрім цього, Василь Косів повідомив, що до 92-ї річниці від створення ЗУНР міською владою підготовано наклад листівок - факсимільних копій тих листівок, що роздавалися львів'янам 1 листопада і у яких мешканців міста повідомлялося про створення ЗУНР. Їх львів'янам роздаватимуть впродовж декількох днів.

30 жовтня на Личаківському цвинтарі відбулося перепоховання Лева Ребета, який був членом Головної Визвольної Ради і одним із головних ідеологів створення ЗУНР (Ребета було вбито у Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським за два роки до вбивства Степана Бандери), і його дружини. Василь Косів зазначив, що перепоховання відбулося за ініціативи родини Ребетів.

Також на 1 листопада о 18:30 у Львівському будинку органної та камерної музики планується проведення концерту, присвяченого річниці смерті митрополита Андрея Шептицького. Як наголосив В. Косів, день смерті Митрополита є днем його народження для Неба, тому йдеться про дуже урочисту подію.

Західноукраїнська Народна Республіка (скорочено - ЗУНР; до 13 листопада 1918 року - Українська Держава) була проголошена 19 жовтня 1918 року у Львові. 1 листопада, в результаті Першолистопадового повстання, ЗУНР взяла контроль над більшістю територій, на які претендувала. 22 січня 1919 року формально об'єдналася з Українською Народною Республікою, отримавши назву Західні області Української Народної Республіки (ЗО УНР), що, однак не мало практичних наслідків.

Проголошення незалежності ЗУНР викликало крайнє невдоволення Польщі, яка також претендувала на ці землі, що вилилося в польсько-українську війну 1918-1919 років, яка завершилася цілковитою поразкою українців і виїздом уряду ЗУНР в еміграцію.


Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.