Спецпроект

Росія приватизує... князя Рюрика

Де відбудуться урочистості з нагоди 1150-ліття російської державності? Претендентів - три. Києва, слава Богу, серед них немає)

Представники російської громадськості та депутати Державної Думи РФ "озаботились" цікавим історичним питанням - звідки саме прибув у місто Стара Ладога варязький князь Рюрик? Для з'ясування буде скликано спеціальну наукову конференцію. Про це заявила Людмила Губчевська, директор історико-архітектурного музея-заповідника.

Річ у тім, що віднедавна історики, при сприянні Кремля, активно просувають ідею Старої Ладоги, що нині є райцентром у Ленінградській області, як "древньої столиці Русі". Київ, який опинився поза кордонами сучасної Росії, на цю роль підходить не дуже. Задіяно чималі сили та ресурси, щоб довести співгромадянам віднайдення нової столиці.

Раніше "Общественная палата" Ленінградської області звернулась до вищої влади з закликом провести урочистості з нагоди 1150-річчя російської державності саме в Старій Ладозі. На думку археолога Анатолія Кірпічнікова, який посилається на "Повість минулих літ", саме в Ладогу в 862 році прибув князь Рюрик. 

На славу "столиці Древньої Руси" висунули претензії також російські міста Великий Новгород та Ростов Великий.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.