Спецпроект

Колумб не привозив сифіліс до Європи - сенсаційна знахідка

У Лондоні відкопали вчені знайшли сім людських скелетів, вигляд яких свідчить про те, що за життя їхні власники страждали на сифіліс.

Британські археологи зробили відкриття, що ставить під сумнів популярну в науковому середовищі гіпотезу , нібито сифіліс приїхав до Європи з Нового Світу на каравелах Христофора Колумба.

Вищезазначена гіпотеза заснована на тому, що перша в Європі епідемія сифілісу, свідчення про яку дійшли до наших днів, мала місце в самому кінці XV століття, невдовзі після завершення експедиції Колумба (1492-1493).

Проте під час недавніх масштабних розкопок у Лондоні вчені знайшли сім людських скелетів, вигляд яких явно свідчить про те, що за життя їх власники страждали на це венеричне захворювання, повідомляє сайт "Світова географія" .

Два з виявлених скелетів були поховані між 1200 і 1250 роками, а п'ять інших датуються 1250-1400 роками. Поряд з останками хворих були знайдені й інші скелети, а також різні предмети, в тому числі монети, що дало вченим додаткову можливість переконатися в правильності датування, заснованого на даних радіовуглецевого аналізу.

Всі сім скелетів були поховані у частині сучасного лондонського Іст-Енду, де за часів Римської імперії розташовувалося кладовище, а пізніше стояв найбільший в середньовічній Англії госпіталь, відомий під назвою Шпиталь Святої Марії, пацієнтами якого, найбільш імовірно, були всі семеро сифілітиків.

"Добре збережені скелети жертв захворювання свідчать про те, що всі ці люди відчували за життя сильні болі", - розповів фахівець всесвітньо відомого Лондонського Музею Брайан Коннелл. Зокрема, серед семи скелетів виявлені останки 10-річної дитини, якій хвороба, швидше за все, дісталася у спадок від матері.

За словами Коннелла, череп хлопчика, який мав би бути гладким, нагадує місячний пейзаж, а зуби в нього росли під кутом 45 градусів до щоки. Крім того, нещасна дитина, ймовірно, була сліпою.

Страшна знахідка свідчить про те, що Колумб і його команда не мають жодного відношення до появи сифілісу в Європі, а те, що час першої задокументованої епідемії захворювання пов'язували з періодом відкриття Америки, - не більш ніж випадковість.

"Люди завжди шукали тих, на кого можна покласти провину", - відзначив учений, нагадавши, що англійці здавна називали сифіліс "французькою хворобою", в той час як, наприклад, у Нідерландах він був відомий як "іспанська хвороба".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.