Спецпроект

Історики Литвин і Толстоухов на вагу золота

Триста п'ятдесят гривень за томик історії провінційного донбаського містечка - це зовсім не дорого. Доведено міністром Кабінету Міністрів Толстоуховим.

Держкомтелерадіо затвердив перелік книжок, які будуть видані до кінця 2010 року в рамках програми "Українська книга" коштом платників податків.

У числі найдорожчихіз них - твори спікера Володимира Литвина й міністра Кабінету Міністрів Анатолія Толстоухова.

"Український Тиждень" пише, що випуск тому "Київ" з 28-томної енциклопедії "Звід пам'яток історії й культури України", головою редакційної ради якої є Литвин, обійдеться в 400 тис. гривень при накладі 2 тис. примірників. Отже, собівартість однієї книжки - 200 гривень.

І просто золотим виглядає видавничий проект іншого сановного історика. Твір за авторством Толстоухова "Харцизьк: час, події, люди" коштуватиме бюджету 350 тис. Ціна однієї копії 350 гривень...

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.