Спецпроект

"Галічанська" влада ігнорує наказ Табачника

Ініціативу "регіонального" міністра освіти підлеглі "регіонала" Горбаля проігнорували. Діти будуть і далі грати в повстанців-бандерівців, а не в ігри радянських піонерів

«Охочі хай бавляться в «Зарніцу», а ми будемо далі тут проводити «Сурми звитяги» і Свято героїв», - заявив під час брифінгу за підсумками наради з питань розвитку освітньої галузі Львівської області перший заступник голови Львівської ОДА Мирон Янків.

Як повідомляє Захід.нет, чиновник повідомив - "Ми домовилися, що жодних змін в цьому бути не може. Охочі хай бавляться в "Зарніцу", а нас ніхто не заставляє цього робити. Ми про це поговорили, усі спокійні і ми далі працюємо у тому режимі, в якому працювали".

Раніше міністр освіти та науки Дмитро Табачник висловив намір замінити львівський фестиваль "Сурми звитяги", присвячений, зокрема, популяризації теми Української повстанської армії (УПА), радянською військово-патріотичною грою "Зарніца".

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.