У книзі Суворова увага приділяється рідкісним яскравим витівкам і капостям ГРУ на доволі високому рівні, і не сказано, що важкість служби розвідника полягає в тому числі в нескінченному спілкуванні з людьми, з якими у звичайному житті поряд їсти не сядеш. З людьми рівня Тітушки, тільки з меншим фізичним тонусом (рос.).

Розстрілювати євреїв і бранців – співпраця? Торгувати на ринку, який відкрили німці, щоб не померти з голоду – теж вона? Де межа між побутовою взаємодією з ворогами, до якої людина приходить вимушено, безвідносно до розклеяних плакатів про «гітлерівських солдат-визволителів», а де – добровільне, свідоме бажання працювати на німців? (рос.)

"Россолінський-Лібе не допомагає зрозуміти, чому свого часу велика частина населення сучасної Західної України підтримувала Бандеру й рух, який він очолював, чому він став і досі лишається символом боротьби за незалежність для значної частини українців — і не лише тих, що з Галичини".

Яцек Куронь народився у 1934-му і все його дитинство – це спогади старших про вічне змагання за волю і гідність, "робітничу справу". Коли почалась ІІ світова війна малий все боявся, що вона закінчиться і він не встигне взяти в ній участь. "Я хотів битися за Польщу".

Трохи більше року тому наступ українських збройних сил і добровольчих батальйонів на сепаратистів було зупинено російською армією, яка перейшла кордон України. Під час боїв загинули щонайменше 366 захисників України. Цей художній текст написано за мотивами історій солдат та офіцерів, що вижили в "Іловайському котлі".

Жодного колективного "очищення", колективного катарсису по війні не наступає. У війні і по війні у людини зриває усі гальма. Агресія стає частиною воєнного стилю життя. Що чекає Донбас і цілу Україну, коли вибухи втихнуть?

Спонукальний мотив для створення та розвитку "містифікацій", до яких вдаються сучасні російські історики — так само як до них вдавалися їх "папєрєдніки", — є цілком зрозумілим. "Містифікації" ці, а точніше — відверта брех­ня, є політично вмотивованими.

"…обвиняемый говорил о существующей якобы "проблеме" крымских татар. Возводя клевету на национальную политику советского государства, Джемилев пытался убедить, что существуют ограничения в праве свободного выбора места жительства для крымских татар".

"Украинцы избежали этой участи [мова про поголовну депортацію] потому, что их слишком много и некуда было выслать. А то бы он [Сталін] и их выселил". Поляки, вірмени, німці, греки, кримські татари, корейці. Комуністичний СРСР репресував кілька десятків народів.

Кінець свого життя він зустрів почесним пенсіонером союзного значення. А в юності йому довелося пізнати і голод, і тяжку працю. Одного разу господар побив його батогом так, що на все життя залишилось на тілі клеймо.

Знайшлося місце і для героїзму, і для ганебних прорахунків, і для співпраці з окупантами, і для відчайдушного опору. Сталінсько-брєжнєвська "чорно-біла" концепція тих подій досі панує в свідомості значної частини запоріжців, не кажучи вже про місцеву владу.

Оголошення війни Японії було актом агресії з боку СРСР. Понад сто тисяч солдатів, тобто кожен шостий з взятих у полон, загинув чи помер в ув’язненні. Табори були розташовані по всьому Союзу - від Далекого Сходу до Східної України.