Спецпроект

Російський імперіалізм. Вперше - українською мовою

Ця збірка статей провідних істориків світу розкриває розкриває саму сутність російського імперіалізму, починаючи від причин імперіалістичної поведінки Росії в історичному контексті й закінчуючи втіленням російських імперіалістичних планів у різних куточках імперії.

Книга за редакцією добре відомого як в Україні, так і за її межами історика, професора Ратґерського університету в США Тараса Гунчака "Російський імперіалізм від Івана Великого до Революції" побачила світ у 1974 та 2000 роках у США. Її досі не було перекладено українською, хоча саме для України вона має надзвичайно важливе значення.

Книга охоплює період від розпаду Монгольської імперії до більшовицької революції, проте містить проекції і на сучасність.

Зважаючи на той факт, що Росія й досі підтримує свій імідж імперії і намагається будь-якими методами втримати ті території, що стали російськими в результаті експансії (у тому числі й Україну), ця тема лишається актуальною для всіх пострадянських республік. Імперії, на думку Тараса Гунчака, тяжко розпрощатися зі своїм минулим.

Книгу видано 2010 р. Видавничим домом "Києво-Могилянська академія" за підтримки Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці з Фонду ім. Олени Джуль.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.