Спецпроект

"Розвіяні міфи" на підставі архіву СБУ

У київському видавництві «Фенікс» побачила світ книга-збірник історичних статей та нарисів «Розвіяні міфи». В основу нарисів переважно покладені раніш не доступні документи Галузевого державного архіву Служби безпеки України, інших архівосховищ України, мемуарна й наукова література.

Співавторами нового видання виступили заступник голови Українського інституту національної пам‘яті, доктор історичних наук, професор Дмитро Вєдєнєєв та заслужений журналіст України Сергій Шевченко (відомі громадськості по спільній книзі «Українські Соловки» та численним історико-публіцистичним виступам у провідних періодичних виданнях України).

Перша частина нарисів - «У вирі Української революції» - містить, зокрема, розповідь про унікальну «розстрільну» справу вояків УНР, які потрапили у полон під Базаром під час Другого Зимового походу Армії УНР у 1921 р.

У другій частині - «Як нищили інтелект нації» - зосереджується увага навколо незаконно репресованих визначних постатей національної державності, культури й науки - прем'єра УНР Володимира Чехівського, академіка Михайла Кравчука, митців Гната Хоткевича, Михайла Бойчука та інших представників «розстріляного відродження». Йдеться про моторошну історію масового розстрілу соловецьких в'язнів у листопаді 1937 р. в Сандормосі (Карелія) тощо.

Злободенні проблеми Другої світової війни (новий погляд на масштабні операції зі звільнення України від нацистських загарбників у 1943-1944 роках, внесок радянських спецслужб й партизанського руху в Перемогу та ніші) висвітлюються в нарисах розділу «У боях за майбутнє України».

Нарешті, матеріали розділу «Протистояння» неупереджено, на основі солідного масиву архівних матеріалів висвітлюють драматичне протистояння радянських спецслужб та руху ОУН і УПА - проблему, болючу і для свідомості сучасників.

Видання супроводжується унікальними фотоматеріалами з архівів, авторськими фотоматеріалами С.Шевченка.

За повідомленням сайту УІНП, книга видана коштом однофамільців за інформаційної підтримки Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива» (президент Людмила Мех), Клубу знаменитих Шевченків (засновник Олексій Шевченко).

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».