Спецпроект

Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження

Американський політолог, професор Ратґертського університету Олександр Мотиль на історичних прикладах Османської, Габсбурзької, Російської, Німецької імперій, СРСР розглядає закономірності виникнення, розвитку, занепаду, розпаду та відродження імперії як політичної системи.

Американський політолог, професор Ратґертського університету Олександр Мотиль на історичних прикладах Османської, Габсбурзької, Російської, Німецької імперій, СССР розглядає закономірності виникнення, розвитку, занепаду, розпаду та відродження імперії як політичної системи.

З-поміж усіх можливих методологій дослідник вибрав структурний підхід, що дав змогу зосередитися на структурно-інституційній спадкоємності та на її впливі на постімперські відносини ядра і периферії. Саме в імперіяльній структурі, на Мотилеву думку, закладено ключ до розуміння того, чому зв'язки між центром і периферією поступово слабшають, що надалі спричиняє крах усієї системи.

Імперія, за означенням автора, це ієрархічно організована політична система, що має втулкоподібну будову - як колесо без обода, у якій центральна еліта і влада домінують над периферійними елітами і спільнотами, діючи як посередники в їхніх важливих узаємодіях і спрямовуючи потоки ресурсів від периферії до центру і знову до периферії.

Попри важливість періодів зародження та могутности імперії, найбільшу авторову увагу привернула її завершальна фаза - зникнення. Прискіпливе Мотилеве дослідження значно урізноманітнює уявлення про способи й чинники розпаду імперської структури - від поступового виснаження до швидкого, подеколи несподіваного краху.

Втім, чи не найцікавіше у книжці - це твердження про те, що окремі імперії мають шанс на порятунок, і за певних умов здатні відродитися. Приміром, автор пропонує уважніше придивитися до сучасної Росії, яка вже була імперією за часів Романових і свого часу зуміла переродитися в імперію совєтську:

«Незалежно від того, чи знайдуть читачі теорію переконливою, вони можуть бути по-дитячому вражені тим, що книжка залишається доречною, зокрема її теза про те, що Росія може спробувати відродити імперію.

Недавні події - починаючи від газової війни проти України у січні 2005 року і завершуючи вторгненням до Грузії у серпні 2008-го - виглядають підтвердженням висновків книжки. Звісно, книжка також доводить, що Росія є надто слабкою, щоб утримувати імперію, і що будь-яка така спроба, отже, веде до безславного кінця й уможливлює державний крах».

Книжка може правити за добре теоретичне підґрунтя вивчення імперій і в історичному, і в політологічному, і в соціологічному вимірі.

Джерело: видавництво "Критика"

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.