"Ваш дом идеален! Вы постоянно что-то стираете, чистите или полируете. Но, увы... Женщина, которая видит в домашней работе единственую цель своей жизни, не заслуживает звания хорошей хозяйки. Остановитесь! Полы и так блестят, как зеркало, в доме ни пилинки. Вспомните же наконец о кино, о книгах!".

(журнал "Крестьянка". "Хорошая ли Вы хозяйка?". - № 3. - 1985 р.)

Концепція вирішення жіночого питання в СРСР базується на тому, що визначним фактором рівноправності жінок в суспільстві та сім'ї є їхня участь у суспільному виробництві.

"Головним моментом фактичної рівноправності жінки в суспільстві є її участь у суспільній праці. Праця - це основа емансипації жінки, її економічної незалежності. Праця сприяє розвитку особистості жінки, підвищує її роль в житті суспільства та сім'ї, дає їй моральне задоволення".

З такого ідеологічного забезпечення випливають всі протиріччя, складнощі та напрямки жіночої політики в Радянському Союзі - теоретичне обґрунтування необхідності поєднання ролей матері та трудівниці.

Журнал "Работница" 1960-их років. Оспівується жінка-трудівниця

Це поєднання розглядалося як обов'язок, стандарт, загальне правило. Жінки, які тільки працюють, не маючи сім'ї та дітей, знаходять засудження з боку громадської думки. Жінки, які мають дітей і не працюють, також засуджуються і, перш за все, з боку держави.

В тоталітарній країні всі повинні працювати. І тому документи стосовно жінок, які були прийняті в Радянському Союзі, спрямовані саме на таке поєднання жіночих ролей.

На початку 50 - 60 років після варіацій радянського законодавства стосовно сім'ї остання стає асиметричною: "...в ній реально визначилася фігура матері, функція якої багатократно ускладнилась. Мати відповідає за народження та виховання дітей, за побут сім'ї, несе на собі всю домашню працю та, крім цього, матеріально підтримує сім'ю своєю заробітною платою".

Про те, якою роль жінки бачили нацисти і як на це реагували українські феміністки 1930-их, читайте у розділі "Тексти"

Варто наголосити на тому, що законодавчо була затверджена така "професія" як домогосподарка. Президія Верховної Ради СРСР в 1961 році прийняла указ "Про посилення боротьби з особами, які ухиляються від суспільно корисної праці і ведуть антигромадський паразитичний спосіб життя".

Відповідно до цього указу, люди, котрі не працювали більш як чотири місяці на рік, притягувалися до кримінальної відповідальності. Не працювати дозволялося лише домогосподаркам, які мають дітей - незаміжніх і бездітних жінок за дармоїдство притягували.

Тобто радянська влада розрізняла тип домогосподарки й тип жінки-нероби, яка просто сидить вдома.

Режим визначав соціальні ролі та сфери застосування активності жінок, намагався нав'язати жінкам певний набір стратегій поведінки, сформувати нові потреби, пріоритети, смаки, будуючи певну ієрархію цінностей, норм, дозволених та офіційно схвалених практик побутового життя та дозвілля.

Родинна ідилія - непитущий чоловік і спорт

Жіноча преса є невід'ємною частиною життя рядянської жінки, адже вона не лише інформує, повідомляє новини, а й пропагує певні ідеї, погляди, розповідає про політичні програми Компартії СРСР.

З іншого боку, жіноча преса формує думку щодо становища та позиції жінок у суспільстві.

За допомогою такої преси твориться в суспільстві образ жінки, яка уособлює у собі відразу кілька образів: вправна майстриня, прекрасна куховарка, чудова господиня, ідеальна мати і дружина тощо.

З 1940-х по 1989 роки - період пасивної жіночої преси, вихід заідеологізованих радянських жіночих видань таких як: "Робітниця", "Рядянська жінка", "Селянка" тощо.

"Радянська жінка" за січень 1988. В анонсах - безкомпромісний професіонал і поради щодо дітей

На їхніх шпальтах виставляли "вибілену" постать жінки - героїні радянського часу. Вона повинна мати: ідеальне минуле, тобто не заплямована ворогами в родині, класовою приналежністю; невичерпне бажанням працювати на користь рідної держави, та інше.

На основі публікацій в таких жіночих журналах спробуємо змалювати образ ідеальної домогосподарки, розповісти що вона мала вміти, як повинна виховувати своїх дітей та як поводитися із власним чоловіком.

Ідеальна радянська людина мала повністю ототожнювати себе з ідеальним радянським суспільством та існуючим політичним режимом, завжди вважати суспільні інтереси набагато важливішими за інтереси особисті.

"Працювати на користь рідної держави" для радянської жінки мало багато значень.

Жінки освоювали найскладніші професії, працювали на рівні з чоловіками: займали керівні посади на великим підприємствах, будували складні об'єкти, керували вантажними машинами тощо.

"Крестьянка" за лютий 1986-го. На обкладинці - учитель-комуніст. Це її вихованці зараз ідуть у владу на пострадянському просторі

Проте з часом це все змінювалося, адже на першому місці в жінки - сім'я, а в ідеальної радянської жінки окрім сім'ї ще повинні ще бути робота та активна участь в суспільному житті.

Ще з дитинства у дівчаток виховували бажання "мати і доглядати здорових дітей" - це був один із критеріїв, котрі вимірювали жіночу успішність.

Таким чином, сам спосіб життя в СРСР був постійно зорієнтований на жертовність і обмеження потреб на користь "завтрашнього дня", бо єдиний шанс який мала людина - "залишитися в своїх дітях".

Не поодинокими були випадки, коли жінка, яка отримала диплом, наприклад, інженера та працювала за фахом, будучи прекрасним спеціалістом, змушена покинути роботу і стати домогосподаркою.

Героїня радянського фільму "Найчарівніша і найпривабливіша" (1985) робить кар'єру в якомусь інституті, а от з родинним щастям у неї непорядок, що дуже турбує героїню і подруг

Це могло трапитися через народження дитини чи дітей, за якими не було кому доглядати, чи за інших не менш важливих обставин.

Хоча досить поширеним явищем було суміщати домашню роботу з професійною. Радянські жінки розглядали таке сумісництво як "дещо звичайне".

Але все ж таки великий відсоток радянських жінок були домогосподарками - можливо, не більшість свого життя, проте значну його частину. 

"Работница" за березень 1989-ий - з нагоди Міжнародного жіночого дня на обкладинці не трудові чи сімейні будні, а романтика

Одне із визначень поняття "домогосподарка" - людина, яка веде домашнє господарство, доглядає за домом. Тож якими саме вміннями повинна володіти радянська жінка, щоб вправно вести господарство?

Найперше - знати як готувати їсти, щоб все було смачно і поживно. Вибрати лише ті продукти, які корисні, також знати, які не слід їсти і чому. Їй на допомогу в цій нелегкій справі - постійна рубрика "Господині в записник" в журналі "Радянська жінка", яка підказувала нові рецепти для приготування страв.

Але не лише з магазинних продуктів жінка може зробити смачну вечерю, вона вміє приготувати з того, що приніс чоловік з полювання чи риболовлі, навіть на багатті може це зробити.

"Знаряддя праці" та інші артефакти ідеальної радянської домогосподарки: пилосос...

Окрім звичайного повсякденного столу, радянська домогосподарка організує новорічний стіл з незвичними безалкогольними коктейлями, модними салатами тощо. Окрім кухарства, важливо знати "маленькі секрети" прибирання квартири.

Основні правила: щоб все було на своїх місцях, щоб вологе прибирання проводилося раз на тиждень і чомусь дуже важливо, щоб це завжди був один і той самий день тижня. Окрім цього, були практичні поради щодо догляду за квітником і городом.

...дошка для прання (хоча вже тоді були пральні машини, не дуже досконалі, ще й "дефіцитні")...

Найважливіший обов'язок - догляд за дітьми та чоловіком. Від періоду вагітності жінка стежить за своїм здоров'ям, знає, як доглядати за новонародженою, як її пеленати, скласти правильний раціон харчування тощо.

Радянська домогосподарка повинна вміти лікувати свою сім'ю, для цього навіть була спеціальна рубрика "Кабінет здоров'я", де вона могла знайти такі необхідні поради.

...електрична праска...

Радянська жінка читає педагогічні праці академіків, щоб правильно виховувати свою дитину. З дитинства вчить свою дочку бути хорошою господинею, привчає її до спорту, танців, мистецтва тощо.

Дружина - хороший друг і підтримка своєму чоловікові. Для того, щоб на рівні бути з Ним, в журналах, окремим додатком під назвою "Хозяюшка", публікували статті про техніку та автомобіль, як з ними поводитися, як автомобіль ремонтувати та інше.

...власноруч виготовлена консервація...

Також на дружину покладався обов'язок організовувати відпочинок на вихідних для всієї сім'ї, знати, як цікаво провести відпустку чоловіка та канікули дітей.

Варто окремо розповісти про Неї, жінку - домогосподарку.

Окрім вище перелічених вмінь, вона ще й повинна навіть вдома виглядати привабливо. Отже, Вона струнка і красива, бо робить вправи гімнастичні і слідкує за собою. Навіть якщо і є якісь незначні недоліки, то завдяки порадам із журналу все можна виправити, наприклад, роблячи вправи для підборіддя.

...і парфуми "Червона Москва", щоб бути жаданою

Крім занять спортом, ідеальна радянська домогосподарка ще й слідкує за спортивними подіями країни та світу, відвідує різноманітні змагання тощо.

Знає всі маленькі таємниці про догляд за шкірою та волоссям, тому завжди має красивий вигляд, вміє користуватися косметикою та слідкує за новими тенденціями. Вміє сама в домашніх умовах робити стильні зачіски та манікюри і в Неї виходить це "як у болгарських майстринь".

Радянську домогосподарку можна назвати модною жінкою, адже у кожному номері журналів є поради як шити одяг, як його прикрасити, як зробити прикраси для нової сукні чи піджака тощо.

Журнал "Работница" радить, як уласноруч виготовити аксесуар

 Нові в'язки для светрів, вишивки для суконь, декоративне оздоблення будинку - все Їй під силу.

Також публікувалася поради від модельєрів для жінок, викрійки наймоднішого одягу - як жіночого, чоловічого, так і дитячого. Таким чином, радянська домогосподарка "обшивала" всю свою сім'ю.

Вона знала, що у 1985 році "в чоловічому та жіночому одязі збігаються два основних стильові напрями - спортивний та класичний". В одному із додатків до журналу було пояснено, як робити комірець та манжети для шкільної форми.

Класична вкладка у радянський жіночий журнал - викройки для "зроби сам"

Радянська домогосподарка вміє не лише поратися в домі, Вона освічена і свідома громадянка. Цікавиться економікою, робить розподіл домашнього бюджету на місяць, слідкує за подіями як у Союзі, так і в світі.

Також радянська жінка вміла стояти в черзі за "дефіцитом". Про механізм функціонування черги пізнього СРСР читайте у дослідженні Марії Музички в розділі "Тексти"

Пише в жіночі журнали про те, що нема рівноправності між жінками та чоловіками в США, її турбує питання миру, тому вона завжди читає рубрику "Нам доверили век" тощо.

Культурно розвивається сама і розвиває свою сім'ю: ходить в кіно, на виставки, на концерти. 

Схема для вишивання хрестиком української абетки з "Радянської жінки". У ваших мам і дружин аналогічна вирізка точно десь має зберігатися - запитайте. Скан: http://vyshyvanka.ucoz.ru

Може навіть на бал піти, адже дуже добре танцює і пошила з викрійок із журналу вечірнє плаття.

Радянська жінка - ідеологічно свідома, якщо не є членом партії, то читає всі постанови партії, звернення перших секретарів тощо.

Наприкінці 1980-их вона (в межах дозволеного) навіть дискутує з приводу політики - для прикладу можна згадати статтю "Логіка перебудови", яка активно обговорювалася на сторінках журналу "Робітниця" та іншого.

Радянська жінка на радянському автомобілі з запорізькими номерами. Це фото вочевидь зроблене для реклами "Запорожця" на Заході (дивись аналогічну рекламу "Таврії" 1989 року)

В одному із випусків журналу "Селянка" за 1985 рік було опубліковано тест під назвою "Чи добра Ви домогосподарка?". Пропонувалося відповісти на 12 запитань, після підрахунку балів можна визначити "якість" господині.

Радянська жінка, тобто її ідеальний образ, витворений на шпальтах жіночих журналів, отримав би найвищий бал, пройшовши тест. Тому що ті обов'язкові вміння, якими повинна володіла радянська жінка, робили її справді ідеальної домогосподаркою.

Адже в одній особі концентрувалися: повар, прибиральниця, кравчиня, лікар, вчителька, мати, дружина, спортсменка, модниця, психолог, ідеолог тощо.

Стандартний вигляд рубрики "Господині на замітку"

Варто сказати, що тип жінки-домогосподарки не був типом героїні доби, хоча й був широко поширеним суспільним явищем. Пропагування образів "жінка-мати", "жінка-домогосподиня", "жінка-трудівниця" часто не стосувалися однієї і тієї ж особи.

"К сожелению, вы неважная хозяйка, не умеете дорожить своим временем"

("Крестьянка". "Хорошая ли Вы хозяйка?". - № 3. - 1985 р.)

-----------------------------

Марія МУЗИЧКА - студентка магістерської програма НаУКМА "Історія". Цікавиться і займається дослідженням радянської повсякденності 

 ----------------------------

Список використаних джерел та літератури:

"Радянська жінка"

1985р. - № 1,2, 3,4,5,6,7 (додаток), 9 (ст. 18), 11 (ст.6)

1986р. - № 3, 8 (додаток).

1987р. - №6, 9 (додаток).

"Крестьянка":

1985р. - № 2,3, 4, 6,10,11 - додаткок "Хозяюшка".

1986р. - № 4, 8 - додаткок "Хозяюшка".

1987р. - № 5, 9 - додаткок "Хозяюшка".

"Работница":

1985р. - № 1, 4, 8;

1986р. - № 5;

1987р. - № 3, 9.

--------------------

Градскова Ю. Конструирование идентичности "обычной советской женщины" как пример гендерного анализа.

Гусарова Ксения "Я никогда не увлекалась косметикой": советский опыт искусственной красоты.

Пода О. Ю. Героїня часу в журналі "Радянська жінка" 50-х рр.. ХХст.

Терещенко Ю. В. "Нова радянська жінка" в Україні в 1920-х рр.: Ідеальний образ.

Cronberg Tariya.Transforming Russia: from a military to a peace economy. - p.138 - 139
Eaton W. J. Soviet Women: More Rights - and Toil.

McNair Brian. Glasnost, perestroika and Soviet media. - p.163 - 164

Черепанова Р. "Зачем мне утюги?" Интеллигентное женское счастье.