Спецпроект

Як у 1983-му активісти розповідали про Голодомор. З архіву КДБ УРСР

"...20 вересня 1983 року на стінах павільйону автобусної зупинки "Селище Низи" (Сумський район) виявлено виконаний чорним барвником напис: "1933-1983. 7 млн осіб тільки на Україні"..."

Подаємо один цікавий документ, який стосується доби глухого "застою" часів Юрія Андропова.

За свідченнями відомого краєзнавця з Лебедина Бориса Івановича Ткаченка, він тоді назбирав велиичезну масу усних і письмових свідчень про Голодомор 1932-1933 років у південних районах Сумщини, які пізніше ввійшли в його книгу "Під чорним тавром".

У вузькому колі друзів обговорювалося питання про хоч якусь можливість дати знати людям про сумні роковини цієї величезної трагедії. Борис Іванович пригадав, що говорив він на цю тему з Удодом А.В., тоді вчителем із села Рябушок (пізніше був мером Лебедина), Подоляком В. К., викладачем Лебединського педагогічного училища, Савчуком В. П., інженером Лебединського заводу поршневих кілець.

Хтось із них і зробив ті написи, про які кагебісти в 1983 році доповідали ЦК КПУ.

З інформаційного повідомлення КДБ УРСР до ЦК КПУ про виявлені написи поблизу траси Суми – Лебедин:

21 вересня 1983 р.

Таємно

Прим. № 1

ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

за 20 вересня 1983 року

[...]

Про поширення написів

Сумська область

20 вересня 1983 р. близько 15-ї години на стінах розташованого на автодорозі Суми – Лебедин павільйону автобусної зупинки "Селище Низи" (Сумський район) виявлено виконаний чорним барвником напис: "1933-1983. 7 млн. осіб тільки на Україні" (висота букв – 35–60 см, цифр – 75 см) і зображення хреста.

Оглядом зазначеної автодороги на стіні павільйону автобусної зупинки "Хутір Важниче" (Лебединський район) виявлено учинений аналогічним способом напис: "1933-1983".

Імовірно, написи присвячені так званому "50-річчю голоду в Україні".

УКДБ вжито заходів до встановлення виконавця написів.

Комітетом держбезпеки республіки розшукові заходи взято на контроль, надається необхідна допомога. КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.

[...]

Голова

Комітету держбезпеки

Української РСР С. Муха

На документі 2 штампи:

1. "ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 39/253с на 5 арк. "21"09.1983 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ".

2. "Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро ЦК КП України".

Навпроти повідомлення помітка: "Зн[ищено]".

Архів: ГДА СБУ. – Ф. 16. – Оп. 9 (1986 р.). – Спр. 11. – Арк. 177. Оригінал. Машинопис на бланку.

Опубліковано: Політичні протести й інакодумство в Україні (1960–1990): Документи і матеріали / Упор. Василь Даниленко. – К.: Смолоскип, 2013. – С. 511-512

Підготував: Василь ДАНИЛЕНКО

Джерело: history.sumynews.com

Дивіться також:

Як виглядали доповідні КДБ УРСР в 1970-х роках. ФОТО

Технологія стеження українського відділу КГБ за дисидентами

Як КГБ перевиховував колишніх повстанців УПА

Приховані зйомки дисидентів, зроблені спецслужбами ЧССР. ФОТО

Як виявити ворожого шпигуна. Інструкція Комитета госбезопасности. ФОТО

УПА та ОУН на Сумщині. Документи з архівів СБУ та МВС

Як сумський КГБ стежив за батьком Ющенка у Хоружівці

Голодомор на Сумщині: смертельна кутя

Інші матеріали за темою "Документи"

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.