Спецпроект

Де закопано пуповину Джозефа Конрада?

Англійський класик зі світовою славою, поляк за походженням. Але Джозеф Конрад - псевдонім письменника. Насправді він Теодор Юзеф Конрад Коженьовский. І народився в Україні, у грудні 1857 року. В усіх енциклопедіях записано: місто Бердичів. Але це не відповідає дійсності...

Джозеф Конрад. Народився в Україні, мандрував по світу, помер у Британії
reckon.posterous.com

Ось що подає Вікіпедія:

"Джозеф Конрад (пол. Józef Teodor Konrad Korzeniowski, англ. Joseph Conrad; *3 грудня 1857, Бердичів - †3 серпня 1924, Бішопсборн біля Кентербері) - відомий англійський письменник польського походження, уродженець Бердичева (Україна). Вважається одним із найвидатніших англійських прозаїків, що тим більше варто уваги, що Джозеф Конрад не володів вільно англійською до 20 років".

Його твори справили значний вплив на багатьох письменників, включаючи Ернеста Хемінгуея, Грема Гріна, Вільяма Барроуза, Джозефа Геллера та інших.

Відомо, що знаменитий кінофільм Френсіса Форда Копполи "Апокаліпсис сьогодні" теж побудований на романі Джозефа Конрада «Серце темряви» ("Heart of Darkness"), хоча дія й перенесена у В'єтнам.

У фільмі "Чужий" космічний корабель називаєтся Ностромо, як і в романі "Ностромо" Джозефа Конрада. Цікаво також, що назва міста з цього ж роману Сулако стала назвою космічного корабля у сіквелі "Чужого".

"Ностромо" - натхненний Конрадом космічний корабель із "Чужого" Рідлі Скотта

Роман "Секретний агент" послужив основою для фільму Хічкока "Саботаж", 1936 року. 60 років по тому, у 1996 році, на основі цього ж твору було знято однойменний фільм із Бобом Хоскінсом, Патрициєю Аркетт та Жераром Депардьє у головних ролях.

Усі енциклопедії пишуть, начебто Конрад народився 3 грудня 1857 року в Бердичеві. Саме тут, але вже 3 грудня 2008 року, в нижньому храмі монастиря Босих Кармелітів, був відкритий музей Джозефа Конрада. У селі Тереховому Бердичівського району такий музей існує ще з 1987 року, відкритий до 130-річчя з дна народження письменника.

Тепер звернімо увагу на те, що й по нині ніхто на тій же Житомирщині не може чітко сказати, де саме народився пан Józef Teodor Konrad Korzeniowski. У Бердичеві, Терехові? Я наведу вирізку із однієї статті літературознавця, яка з'явилася нещодавно, і котра допоможе дещо прояснити суть справи.

Юзеф Конрад у віці 17 років

Отже, в статті "Класик англійської літератури Джозеф Конрад - наш земляк", яка з'явилася друком 24 лютого 2008 року в житомирській обласній газеті, читаємо:

"Батько майбутнього класика англійської літератури Аполлон Коженьовський походив із збіднілих шляхтичів. У фондах Державного архіву Житомирської області зберігаються класні журнали Першої гімназії за 1839-1840 навчальний рік, де в списках учнів 7-го класу знаходимо прізвище А. Коженьовського.

Він навчався в гімназії разом зі своїми майбутніми дядьками Стефаном і Тадеушом Бобровськими та Северином Пільховським з Терехового.

...Аполлон Коженьовський часто гостював у Тереховому у своїх колишніх однокласників, де познайомився з Евеліною Бобровською. Тут відбулися їх заручини, а 24 квітня 1856 р, в Оратівському костьолі Липовецького повіту Київської губернії молодих було обвінчано.

У рік народження Конрада батько орендував хутір і служив управителем у маєтках багатих знайомих і родичів. Звідси - часті переїзди і протиріччя у даних про місце народження Конрада.

Українські довідкові видання (у тому числі Українська Радянська Енциклопедія) називають місцем народження Конрада село Терехове Бердичівського району. Це посилання має під собою ґрунт: відомо, що Конрад там ріс. Але ж чи там народився?

Джозеф Конрад у віці 66 років

"Забув сказати тобі, - писав Тадеуш Бобровський (дядько Конрада) племіннику, - що ти з'явився на цей світ 21 листопада 1857 року в Бердичеві".

Де ж усе-таки народився Конрад?

"Ось у цьому будинку я народився", - говорив Конрад синові Борису,- показуючи стару фотографію в сімейному альбомі. Саме так із написом "Бердичівський будинок, де народився Конрад", з'явився фотознімок у книзі спогадів Джессі Конрад, письменникової дружини. Однак відразу видно, що на ньому - не місто: навколо луки, гай, річка. Отже, можна припустити, що дім, зображений на фотознімку, - колишній маєток батька в Тереховому.

В Тереховому, до речі, досі можна почути перекази, що саме тут народився Конрад. Там збереглися алеї старого парку, деякі господарські будівлі. Місцева школа займає старовинний будинок, хоча й більш пізніх, ніж конрадівські, часів, але, розташований він так само, як на згадуваному фотознімку.

Відкриття меморіальної дошки, присвяченої Джозефу Конраду, на будинку школи в селі Терехове, 27 вересня 2007 р. Фото: my.berdychiv.in.ua

"Свідоцтво про твоє народження можна знайти в Житомирі, в римсько-католицькій консисторії", писав Тадеуш Бобровський Конраду.

Спробуємо і ми прислухатися до цієї поради. Проте, у житомирських архівних описах проти повідомлення про зняття копій із метричних свідоцтв, у тому числі на ім'я Корженовського (так часто писали це прізвище в Росії), стоїть помітка про те, що "справа вибула"

І нарешті, ще одна версія, яка, на нашу думку, має право на існування. Згідно з цією версією, Джозеф Конрад народився не в Тереховій, не в Бердичеві, а в ... Іванківцях - селі Бердичівського району.

Після того, як Борис Конрад надіслав копію з фотографії будинку, в якому народився його батько, то під час атрибутації на місцевості виявилося, що цей будинок (колишній панський палац) зберігся до нашого часу практично без змін і знаходиться в Іванківцях.

Саме знімок цього будинку і носив з собою все життя Джозеф Конрад. Тож відповідь на головне питання, будемо сподіватися, ще попереду...".

Як не важко зрозуміти, ніхто насправді не знає, де народився Джозеф Конрад. І тому в усіх енциклопедіях записано: м. Бердичів. Але це не відповідає дійсності.

Меморіальна дошка на школі в Тереховому

Дивно, що ніхто з літературознавців, істориків літератури досі не звернув увагу на відомого польського письменника Стефана Жеромського, який був побратимом Джозефа Конрада.

У пам'ять про великого майстра слова, він ще 1924 року (а саме тоді помер Джозеф Конрад) пише есе про свого друга - "Один із найбільших майстрів слова - Джозеф Конрад Коженьовський завершив свій земний шлях".

Ця стаття у перекладі Г. Язикової була не так давно на теренах СНД опублікована в журналі "Иностранная литература". Видається він у Москві. І ось що писав ще 1924 року пан Стефан Жеромський щодо часу народження Джозефа Конрада.

Читаємо "Иностранку":

"В июле 1855 года моя сестра Эвелина Бобровская, - продолжает далее Тадеуш Бобровский, - вышла замуж за Аполло Коженёвского. Сначала молодые поселились в Лучинце, куда переехала и мать Эвелины Теофилия Пильховская.

Через год Аполло Коженёвский обосновался с женой в деревне Деребчинка, которую арендовал у Теодора Собаньского. Здесь 6 декабря 1857 году появился на свет Теодор Юзеф Конрад Коженёвский...".

Обкладинка одного з видань "Серця темряви". Хто бачив "Апокаліпсис сьогодні" Копполи, одразу згадає річку в джунглях, якою плив підрозділ капітана Вілларда

Ось, де, вважаю, справжня розгадка появи на світ мудрого поляка, класика світової літератури Джозефа Конрада, який насправді народився у нинішній вінницькій Малій Деребчинці. (Так зветься тепер Деребчинка).

Це невеличке сільце, яке тепер входить до складу Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області.

За переписом 2001 року тут мешкало 262 особи, нині, зрозуміло, ще менше. Щоправда, тут не дак давно звели невеличкий костел.

Іншої Деребчинки на теренах України немає.  Згадуваний Стефаном Жеромським Лучинець - село Мурованокуриловецького району тої ж таки Вінниччини.

Свого часу, готуючи до друку книжку "Родинна колиска - Джурин" (а Мала Дербчинка межує городами сельчан із моїм рідним Джурином), я в архівах знаходив відомості про те, що тамтешніми землями свого часу володів магнат польського походження Теодор Сабанський та його сестри Сабанські. Про що, зверніть увагу, згадує у своїм есе польський письменник Стефан Жеромський.

Про цю знахідку ще в кінці минулого року я написав листа ксьондзу Мурафського костьолу (Шаргородський район Вінниччини), який у тих краях є культовою спорудою католицького віросповідання ще з давніх-давніх часів. Попросив його перевірити в архівних записах, які ж, напевне, десь зберігаються, чи є там згадка про народження такої дитини - Теодор Юзеф Конрад Коженьовський.

Кілька разів телефонував йому. На моє щире здивування, розуміння та підтримки з його боку я не отримав. Цей чоловік був вічно заклопотаний якимись іншими своїми справами, забував про мої попередні телефонні дзвінки.

Улітку нинішнього року я виклав усе це новому керівництву області в листі, який був особисто вручений голові Вінницької обласної державної адміністрації М.В. Джизі. Просив його офіційно доручити обласному архіву, обласному управлінню культури вивчити справу на документальному рівні. Це ж наша пам'ять.

Пам'ятник Конраду у польському порту Ґдиня

Пам'ятник Джозефу Конраду встановлено у місті Ґдиня на узбережжі Балтійського моря. У Сан-Франциско є площа Джозефа Конрада.

ЮНЕСКО внесла 150-ту річницю з дня народження Джозефа Конрада до календаря видатних річниць на 2007 рік. У 2007 році з нагоди 150-річчя Джозефа Конрада Національний банк Польщі випустив комплект ювілейних монет.

Поминуло вже понад три місяці з часу мого звернення до керівників області з проханням посприяти в поверненні імені класика світової літератури Вінниччині, де він, схоже, насправді з'явився на божий світ, одначе, на жаль, справа й по нині ні на йоту не зрушила з місця.

Мабуть, за нагальними клопотами нелегких щоденних справ, особливо ж тепер, у пору чергових виборів, керівникам області просто не до цього...  А жаль...

Могила Конрада в Кентербері (Англія). Фото: сonrad-centre.w.interia.pl

Дехто може сказати, що центральним органам влади, київським літературним, творчим спілкам це теж усе абсолютно не потрібне - встановлювати істину.

Яка різниця, де саме народився Джозеф Конрад - у Бердичеві Житомирської області, як про те часто вказується в енциклопедіях, де вже навіть є музеї, чи насправді в маленькій Малій Деребчинці на Вінниччині.

Головне, що світові відомо, Джозеф Конрад - уродженець України. І цього для них достатньо.

Я добре розумію, що така мініатюрна дробинка на карті світу як Мала Деребчинка - аж ніяк не рівня прославленій польській Гдині, чи величавому американському Сан-Франциско, але вірю в те, що саме тут із часом усе таки має з'явитися  бодай погруддя класика світової літератури.

Адже саме тут закопано пуповину Джозефа Конрада.

Джерело: "Телекритика"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.