Спецпроект

Як у 1983-му активісти розповідали про Голодомор. З архіву КДБ УРСР

"...20 вересня 1983 року на стінах павільйону автобусної зупинки "Селище Низи" (Сумський район) виявлено виконаний чорним барвником напис: "1933-1983. 7 млн осіб тільки на Україні"..."

Подаємо один цікавий документ, який стосується доби глухого "застою" часів Юрія Андропова.

За свідченнями відомого краєзнавця з Лебедина Бориса Івановича Ткаченка, він тоді назбирав велиичезну масу усних і письмових свідчень про Голодомор 1932-1933 років у південних районах Сумщини, які пізніше ввійшли в його книгу "Під чорним тавром".

У вузькому колі друзів обговорювалося питання про хоч якусь можливість дати знати людям про сумні роковини цієї величезної трагедії. Борис Іванович пригадав, що говорив він на цю тему з Удодом А.В., тоді вчителем із села Рябушок (пізніше був мером Лебедина), Подоляком В. К., викладачем Лебединського педагогічного училища, Савчуком В. П., інженером Лебединського заводу поршневих кілець.

Хтось із них і зробив ті написи, про які кагебісти в 1983 році доповідали ЦК КПУ.

З інформаційного повідомлення КДБ УРСР до ЦК КПУ про виявлені написи поблизу траси Суми – Лебедин:

21 вересня 1983 р.

Таємно

Прим. № 1

ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

за 20 вересня 1983 року

[...]

Про поширення написів

Сумська область

20 вересня 1983 р. близько 15-ї години на стінах розташованого на автодорозі Суми – Лебедин павільйону автобусної зупинки "Селище Низи" (Сумський район) виявлено виконаний чорним барвником напис: "1933-1983. 7 млн. осіб тільки на Україні" (висота букв – 35–60 см, цифр – 75 см) і зображення хреста.

Оглядом зазначеної автодороги на стіні павільйону автобусної зупинки "Хутір Важниче" (Лебединський район) виявлено учинений аналогічним способом напис: "1933-1983".

Імовірно, написи присвячені так званому "50-річчю голоду в Україні".

УКДБ вжито заходів до встановлення виконавця написів.

Комітетом держбезпеки республіки розшукові заходи взято на контроль, надається необхідна допомога. КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.

[...]

Голова

Комітету держбезпеки

Української РСР С. Муха

На документі 2 штампи:

1. "ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 39/253с на 5 арк. "21"09.1983 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ".

2. "Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро ЦК КП України".

Навпроти повідомлення помітка: "Зн[ищено]".

Архів: ГДА СБУ. – Ф. 16. – Оп. 9 (1986 р.). – Спр. 11. – Арк. 177. Оригінал. Машинопис на бланку.

Опубліковано: Політичні протести й інакодумство в Україні (1960–1990): Документи і матеріали / Упор. Василь Даниленко. – К.: Смолоскип, 2013. – С. 511-512

Підготував: Василь ДАНИЛЕНКО

Джерело: history.sumynews.com

Дивіться також:

Як виглядали доповідні КДБ УРСР в 1970-х роках. ФОТО

Технологія стеження українського відділу КГБ за дисидентами

Як КГБ перевиховував колишніх повстанців УПА

Приховані зйомки дисидентів, зроблені спецслужбами ЧССР. ФОТО

Як виявити ворожого шпигуна. Інструкція Комитета госбезопасности. ФОТО

УПА та ОУН на Сумщині. Документи з архівів СБУ та МВС

Як сумський КГБ стежив за батьком Ющенка у Хоружівці

Голодомор на Сумщині: смертельна кутя

Інші матеріали за темою "Документи"

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.