Спецпроект

Як у 1983-му активісти розповідали про Голодомор. З архіву КДБ УРСР

"...20 вересня 1983 року на стінах павільйону автобусної зупинки "Селище Низи" (Сумський район) виявлено виконаний чорним барвником напис: "1933-1983. 7 млн осіб тільки на Україні"..."

Подаємо один цікавий документ, який стосується доби глухого "застою" часів Юрія Андропова.

За свідченнями відомого краєзнавця з Лебедина Бориса Івановича Ткаченка, він тоді назбирав велиичезну масу усних і письмових свідчень про Голодомор 1932-1933 років у південних районах Сумщини, які пізніше ввійшли в його книгу "Під чорним тавром".

У вузькому колі друзів обговорювалося питання про хоч якусь можливість дати знати людям про сумні роковини цієї величезної трагедії. Борис Іванович пригадав, що говорив він на цю тему з Удодом А.В., тоді вчителем із села Рябушок (пізніше був мером Лебедина), Подоляком В. К., викладачем Лебединського педагогічного училища, Савчуком В. П., інженером Лебединського заводу поршневих кілець.

Хтось із них і зробив ті написи, про які кагебісти в 1983 році доповідали ЦК КПУ.

З інформаційного повідомлення КДБ УРСР до ЦК КПУ про виявлені написи поблизу траси Суми – Лебедин:

21 вересня 1983 р.

Таємно

Прим. № 1

ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

за 20 вересня 1983 року

[...]

Про поширення написів

Сумська область

20 вересня 1983 р. близько 15-ї години на стінах розташованого на автодорозі Суми – Лебедин павільйону автобусної зупинки "Селище Низи" (Сумський район) виявлено виконаний чорним барвником напис: "1933-1983. 7 млн. осіб тільки на Україні" (висота букв – 35–60 см, цифр – 75 см) і зображення хреста.

Оглядом зазначеної автодороги на стіні павільйону автобусної зупинки "Хутір Важниче" (Лебединський район) виявлено учинений аналогічним способом напис: "1933-1983".

Імовірно, написи присвячені так званому "50-річчю голоду в Україні".

УКДБ вжито заходів до встановлення виконавця написів.

Комітетом держбезпеки республіки розшукові заходи взято на контроль, надається необхідна допомога. КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.

[...]

Голова

Комітету держбезпеки

Української РСР С. Муха

На документі 2 штампи:

1. "ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 39/253с на 5 арк. "21"09.1983 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ".

2. "Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро ЦК КП України".

Навпроти повідомлення помітка: "Зн[ищено]".

Архів: ГДА СБУ. – Ф. 16. – Оп. 9 (1986 р.). – Спр. 11. – Арк. 177. Оригінал. Машинопис на бланку.

Опубліковано: Політичні протести й інакодумство в Україні (1960–1990): Документи і матеріали / Упор. Василь Даниленко. – К.: Смолоскип, 2013. – С. 511-512

Підготував: Василь ДАНИЛЕНКО

Джерело: history.sumynews.com

Дивіться також:

Як виглядали доповідні КДБ УРСР в 1970-х роках. ФОТО

Технологія стеження українського відділу КГБ за дисидентами

Як КГБ перевиховував колишніх повстанців УПА

Приховані зйомки дисидентів, зроблені спецслужбами ЧССР. ФОТО

Як виявити ворожого шпигуна. Інструкція Комитета госбезопасности. ФОТО

УПА та ОУН на Сумщині. Документи з архівів СБУ та МВС

Як сумський КГБ стежив за батьком Ющенка у Хоружівці

Голодомор на Сумщині: смертельна кутя

Інші матеріали за темою "Документи"

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.