23 жовтня в історії

42 до н.е. - у другій битві при Філіппах війська Брута зазнали нищівної поразки від військ тріумвірів Октавіана й Антонія. Брут наклав на себе руки

787 - Вселенський собор християнської церкви встановив порядок ікон, що зберігся й донині

1491 - народився Ігнатій де Лойола, іспанський і баскський католицький священик, засновник Товариства Ісуса - ордену єзуїтів, святий
(день народження орієнтовний)

1545 - українські козаки, вийшовши в море на 32 чайках, підійшли до турецької фортеці Ачі-Кале (Очаків) і захопили її

1582 - у битві при Чувашевому Мисі козаки Єрмака здобули перемогу над сибірсько-татарським військом

1641 - ірландці вирізали англійських поселенців в Ольстері

1689 - англійський парламент ухвалив Білль про права.
Білль законодавчо обмежував права короля і встановлював низку важливих демократичних свобод, у тому числі свободу совісті

1707 - зібрався перший парламент Великої Британії як Об'єднаного Королівства (після об'єднання Англійського і Шотландського королівств)

1715 - народився Петро II, третій російський імператор (1727-1730 рр.), онук Петра I.
Помер від віспи у 14-річному віці, не залишивши заповіту. Із його смертю перервався рід Романових по чоловічій лінії

1864 - за царським наказом ліквідовано Азовське козацьке військо

1873 - створено Священний союз трьох імператорів (Росії, Німеччини та Австро-Угорщини)

1906 - бразилець Альберто Сантос-Дюмон, який жив у Парижі, підняв у повітря моторизований аероплан, пролетівши невелику відстань на шестиметровій висоті.
Це був перший (хоча щодо цього історики авіації ведуть суперечки) політ літального апарата, важчого за повітря.
Для того, щоб машина відірвалася від землі, авіатору довелося встановити на неї двигун потужністю 50 кінських сил

1911 - під час італо-турецької війни італійський пілот здійснив годинний розвідувальний політ над позиціями супротивника поблизу Тріполі.
Це було перше бойове застосування авіації

1917 - несподівано з'явившись на засіданні ЦК РСДРП (б), Ленін переломив хід голосування і наполіг на ухваленні резолюції про збройне повстання

1920 - на засіданні ВУЦВК в Харкові ратифіковано Ризький договір про перемир'я і прелімінарні умови миру з Польщею

1920 - до Олександрівська (Запоріжжя) вступили загони Нестора Махна

1920 - народився Джанні Родарі, італійський дитячий письменник

1921 - у соборі святої Софії в Києві Василь Липківський висвячений як митрополит Київський і всієї України, перший глава відродженої УАПЦ

1921 - у Станіславі (нині Івано-Франківськ) засновано комсомол Західної України

1923 - початок Гамбурзького повстання - озброєного виступу гамбурзьких комуністів і соціал-демократів

1937 - у Києві розстріляли Михайля Семенка, обвинуваченого в "активнiй контрреволюцiйнiй дiяльностi", та групу інших українських письменників.
У Сандормосі цього ж дня розтріляно Антона Крушельницького - письменника, громадського діяча, міністра освіти УНР у 1919 р.

1941 - німецькі й румунські фашисти у селі Дальнику біля Одеси розстріляли та спалили живцем кілька тисяч євреїв - за різними даними, до 20 тисяч

1941 - радянські війська залишили Харків, а також районні центри Барвінкове Харківської області і Сергіївка Сталінської області

1942 - Друга світова війна: почалася битва англійців та німців біля Ель-Аламейна в Єгипті

1944 - радянські війська оволоділи окружним центром Закарпатської області - містом Тячів

1946 - у Нью-Йорку почалося перше засідання Генеральної Асамблеї ООН

1955 - Південний В'єтнам проголошений республікою

1956 - в Угорщині почалося антирадянське повстання.
Виступ був придушений радянськими військами за підтримки робітничих дружин і органів держбезпеки Угорщини

1958 - російського письменника Бориса Пастернака назвали лауреатом Нобелівської премії з літератури

1965 - Володимир Щербицький призначений головою Ради міністрів Української РСР (замість Івана Казанця).
Доти Щербицький уже керував Радміном у 1961-1963 рр., а в 1963-1965 рр. був першим секретарем Дніпропетровського обкому КПРС

1974 - у Відні 75-та сесія МОК ухвалила рішення про проведення XXII Олімпійських ігор в столиці СРСР - Москві

1980 - головою Ради Міністрів СРСР замість Олексія Косигіна став Микола Тихонов.
Косигін, який очолював уряд 16 років, подав у відставку через погіршення стану здоров'я (він помре через два місяці)

1983 - терористи-смертники атакували штаби американського і французького миротворчих контингентів у Лівані; загинуло близько 300 миротворців

1984 - пленум ЦК КПРС ухвалив програму перекидання на південь сибірських річок

1989 - у Будапешті проголошено Угорську республіку (замість комуністичної Угорської народної республіки)

1990 - після відставки Віталія Масола в. о. голови Ради міністрів Української РСР став Вітольд Фокін

1991 - постановою Верховної Ради України міністром фінансів призначено Григорія П'ятаченка

1991 - у Парижі на мирній конференції з питання Камбоджі подписано угоди про всехопне політичне урегулювання та припинення громадянської війни

1992 - президент України Леонід Кравчук здійснив офіційний візит до Республіки Молдова. Підписано Договір про добросусідство, дружбу й співробітництво

1992 - у Львові почався перший чемпіонат незалежної України з боксу

1993 - у Москві почався перший Конгрес українців Росії (до 24 жовтня)

2002 - група ісламських терористів із 40 осіб захопила більше 900 заручників у московському театральному центрі на Дубровці (мюзикл "Норд-Ост")

2004 - Центральна виборча комісія України спробувала утворити додаткових 420 виборчих дільниць на території Росії для голосування на виборах президента. Це означало б можливість фальсифікації понад мільйона голосів.
Під будинком ЦВК у Києві відбулася маніфестація і мітинг за участю прихильників кандидата Віктора Ющенка.
Представники штабу Ющенка перебували в комісії, аби не допустити ухвалення рішення про додаткові дільниці, тим часом у штабі Януковича політтехнологи розробили сценарій провокацій біля Центрвиборчкому.
Пізно ввечері група найнятих кримінальних елементів - молодиків спортивного виду - з молотками, битками та ін. влаштувала криваве побиття прихильників Ющенка під ЦВК, маючи на меті виманити з будинку народних депутатів на чолі з Віктором Ющенком.
Бійки відбулися також всередині ЦВК - нардепи-"ющенківці" протистояли спецназівцями, котрі діяли на боці нападників.
Зрештою, ЦВК не спромоглася ухвалити рішення про 420 додаткових дільниць у Росії. Лише зранку була затверджена постанова про 41 дільницю, але, оскільки термін було прострочено, її через три дні скасував Верховний Суд

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.