12 вересня в історії

1263 - унаслідок змови литовських князів великий князь Міндовг убитий разом із двома синами

1683 - Віденська битва: австрійсько-німецько-польські війська завдали нищівної поразки переважаючим силам турецької армії.
Визначну роль у перемозі зіграв польський король Ян Собеський, який надав у розпорядження імператора Леопольда I свою армію й особисто керував боєм.
Командувач турецького війська великий візир Кара Мустафа на батьківщині був оголошений головним винуватцем поразки і в грудні страчений за наказом султана

1748 - народився Олексій Розумовський, граф, російський державний діяч, другий міністр народної освіти Російської імперії.
Син останнього гетьмана України Кирила Розумовського

1789 - французький революціонер Марат випустив перший номер газети "Друг народу"

1875 - народився Олександр Кошиць, український диригент, композитор та етнограф.
Кошицева колискова "Ой ходить сон коло вікон" лягла в основу відомої пісні Джорджа Гершвіна "Summertime"

Олександр Кошиць, із початку
1920-х років - на еміграції

1897 - народилася Ірен Жоліо-Кюрі, французький фізик, лауреатка Нобелівської премії з хімії 1935 р. (спільно з чоловіком Фредеріком Жоліо).

1898 - відкриття Київського політехнічного інституту (31 серпня за ст. ст.).
Тоді в КПІ було чотири відділення: механічне (109 студентів), інженерне (101), сільського господарства (87), хімічне (63).
Заняття почалися в приміщенні, збудованому для комерційного училища (по вул. Воровського, 24), яке інститут узяв в оренду на рік

1913 - народився Джеймс (Джессі) Оуенс, американський легкоатлет, спринтер і стрибун.
Чотириразовий чемпіон Олімпіади 1936 р. в Берліні. На цих Олімпійських іграх у нацистській Німеччині темношкірий Оуенс спростував твердження Гітлера про зверхність білої раси

1919 - поет Габріеле д'Аннуціо на чолі озброєного загону італійських націоналістів захопив місто Фіуме (нині - хорватська Рієка).
На місто претендували Італія та Держава Словенців, Хорватів і Сербів. Д'Аннунціо проголосив себе диктатором (дуче) і вимагав від Риму анексувати Фіуме, однак Італія, навпаки, під тиском союзників пішла на морську блокаду Фіуме, аби змусити "легіонерів" здати місто.
Через рік - 8 вересня 1920 р. - д'Аннунціо проголосив незалежність країни під назвою Італійське регентство Карнаро (або ж Республіка Фіуме).
Дуче самопроголошеної незалежної держави оголосив Італії війну, але здав місто після бомбардування італійським флотом 30 грудня 1920 р.

1921 - радянська владу в Харкові оголосила державну монополію на продаж нафтопродуктів

1921 - народився Станіслав Лем, польський письменник-фантаст, уродженець Львова.
Сьогодні - 90 років від його народження

1933 - американській фізик угорського походження Лео Сілард запропонував ідею ланцюгової ядерної реакції

1934 - Латвія, Литва й Естонія утворили політичний союз.
Підписаний у Женеві договір увійшов в історію під назвою Балтійської Антанти

1941 - Сталін видав наказ про створення загороджувальних загонів для розстрілу військ, що відступають

1941 - старший лейтенант Катерина Зеленко, льотчиця 135-го ближньо-бомбардувального полку, на бомбардувальнику Су-2 протаранила і збила німецький винищувач Ме-109. Це єдиний випадок в історії авіації, коли повітряний таран здійснила жінка.
25-річна радянська льотчиця - уродженка с. Корощин на Рівненщині - була збита, коли намагалася посадити пошкоджений літак.
5 травня 1990 р. Катерина Зеленко була посмертно удостоєна звання Героя Радянського Союзу

Катерина Зеленко

1941 - у Ладижині Вінницької області нацистською окупаційною владою розстріляно 504 євреї

1942 - у Літині Вінницької області нацистською окупаційною владою розстріляно 580 євреїв

1942 - у Південній Атлантиці німецькі підводні човни торпедували англійський транспортний корабель "Лаконія", на якому перебувало 1800 полонених італійців.
Британський транспорт затонув, загинули 1649 осіб

1943 - радянські війська зайняли районні центри Лохвиця та Петрівка-Роменська Полтавської області, Велика Янісоль, Олександрівка та Старий Керменчик Сталінської області

1943 - операція "Дуб": група німецьких десантників на чолі з Отто Скорцені висадилася в гірському районі Італії Гран-Сассо їй атакувала готель, де перебував в ув'язненні дуче Беніто Муссоліні. Диктатор Італії був звільнений без єдиного пострілу і доставлений у Рим, а пізніше - в Берлін.

Звільнення. Скорцені й Муссоліні (в центрі) у Гран Сассо


Успіх цієї зухвалої операції приніс Отто Скорцені світову славу і "Лицарський хрест"

1974 - революційні повстанці скинули останнього імператора Ефіопії Хайле Селассіє I

1989 - у Москві першу демонстрацію провело чорносотенне товариство "Пам'ять"

1990 - міністри закордонних справ СРСР, США, Великої Британії, Франції, НДР і ФРН підписали угоду про остаточне врегулювання відносно Німеччини.
Договір припинив дію прав і відповідальності чотирьох країн щодо Берліна та Німеччини і пов'язаних із ними угод

1991 - Верховна Рада України ухвалила закон "Про правонаступництво України", відповідно до якого найвищим органом влади стала Верховної Ради України в депутатському складі Верховної Ради УРСР; до ухвалення нової Конституції зберігала чинність Конституція УРСР; кордони УРСР на момент прийняття Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.) визначалися як державні кордони України.
Україна підтверджувала свої зобов'язання за міжнародними договорами, укладеними УРСР до проголошення незалежності. Громадяни СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, ставали громадянами України.
Також Верховна Рада України ухвалила постанову "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", згідно з якою до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовувалися законодавчі акти СРСР, за умови, що вони не суперечили Конституції і законам України

1991 - у Києві на Майдані Незалежності почався демонтаж скульптурної композиції на честь Жовтневої революції з центральною фігурою Леніна. Натовп відбив літери на постаменті та обмалював образливими написами.
Надалі монумент закрили щитами, аби згодом розібрати. Зараз ніхто не знає, де поділи той демонтований пам'ятник

Демонтаж монументу на честь Жовтневої революції в Києві

1991 - у Донецьку відбувся установчий з'їзд Ліберальної партії України.
Організаторами ЛПУ стали промисловці і підприємці переважно східного регіону

1995 - в Україну прибула урядова делегація Держави Ізраїль на чолі з прем'єр-міністром Іцхаком Рабином.
Це був перший офіційний візит глави ізраїльського уряду в Україну

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.