4 вересня в історії

260 - у битві під Монте-Аперто зійшлися флорентійські гвельфи, очолювані Монтаперті, і гібеліни, вигнані з міста й облаштовані в Сієні; останніх підтримував король Манфред Сицилійський.
Це були представники двох політичних течій в Італії та Німеччині: гвельфи орієнтувалися на Папу Римського, а гібеліни - на імператора Священної Римської імперії. Перемогу в битві здобули гібеліни, які вже вдруге вигнали із Флоренції гвельфів

1768 - народився Франсуа Рене де Шатобріан, французький письменник, політик і дипломат

1781 - 44 іспанські поселенці заснували Лос-Анджелес (Каліфорнія).
Спочатку він називався "El Pueblo de Nuestra Senora la Reina de Los Angeles", що в перекладі означає "Поселення Нашої Пані, Цариці Ангелів"

1797 - 18 фрюктидора за республіканським календарем Великої французької революції у Франції відбувся державний переворот, організований групою членів Директорії та республіканськими генералами, серед яких був і Наполеон Бонапарт.
Режим Директорії буде скинутий у результаті наступного державного перевороту 18 брюмера 1799 р., на чолі якого Наполеон стоятиме вже одноосібно

1809 - народився Юліуш Словацький, визначний польський поет-романтик.
Уродженець Кременця Подільської губернії

1821 - Олександр I оголосив зоною впливу Росії частину Америки від Аляски до Орегона і закрив води Аляски для іноземних кораблів

1841 - німецький поет Август Генріх Гоффманн фон Фаллерслебен представив написану ним пісню "Німеччина понад усе" ("Дойчланд, Дойчланд, юбер аллес"), що стала гімном країни.
Слова були накладені на австрійський імперський гімн Йозефа Гайдна

1870 - у Франції повалений імператор Наполеон III, проголошена Третя республіка

1882 - у Нью-Йорку Томас Едісон увімкнув перше у світі комерційне електричне освітлення (всього нараховувалося 85 платних клієнтів)

1884 - у Росії скасована автономія університетів

1887 - народився Карліс Улманіс, латвійський політичний і державний діяч, президент Латвії у 1936-1940 рр.

1888 - Джордж Істмен зареєстрував торгову марку "Kodak" і отримав патент на фотокамеру, що використовує плівку в котушках

1908 - народився Едвард Дмитрик, знаменитий американський кінорежисер українського походження, батько жанру "чорного фільму" ("Молоді леви", "Шалако", "Ворлок")

1919 - уряд УНР із Кам'янця-Подільського звернувся з нотою "До держав світу", у якій висловив протест проти захоплення денікінцями Києва

1925 - політбюро ЦК КП(б)У в Харкові прийняло постанову про українізацію преси

1932 - в Україні створено Інститут червоної професури

1937 - Ліга Націй схвалила проект створення єврейської та арабської держав

1940 - прем'єр-міністром Румунії став Іон Антонеску.
Наступного дня він скине короля Кароля ІІ, а 14 вересня стане диктатором

1941 - масовий розстріл єврейського населення в Бердичеві - німці знищили 1303 мешканців. У Проскурові вбито понад 800 місцевих євреїв

1943 - радянські війська зайняли районні центри Іловайськ Сталінської та Штепівку Сумської областей

1945 - президія ВР СРСР ухвалила указ "Про встановлення нагрудного знаку для осіб, які закінчили державний університет"

1945 - в СРСР ліквідовано Державний комітет оборони

1946 - виключення Михайла Зощенка та Анни Ахматової з Союзу радянських письменників

1948 - 68-річна королева Нідерландів Вільгельміна зреклася престолу на користь своєї дочки Юліани.
Доти улюблениця країни Вільгельміна правила впродовж 58 років

1955 - почався перший турнір Кубка європейських чемпіонів із футболу

1959 - у США в продажу з'явилися жіночі колготки.
Панчохи еволюціонували в колготки у зв'язку зі стрімким укороченням спідниць

1962 - початок Карибської кризи: президент США Джон Кеннеді попередив Фіделя Кастро, що Штати всіма засобами парирують кубинську військову акцію в зоні своїх інтересів.
Того ж дня Москва заявила, що безпосередня інтервенція США проти Куби призведе до глобального конфлікту

1965 - у Києві на початку презентації фільму "Тіні забутих предків" в кінотеатрі "Україна" троє дисидентів влаштували мітинг: Іван Дзюба, Василь Стус і В'ячеслав Чорновіл виступили з різкою критикою арештів, проведених серед інтелігенції влітку. Під їхнім листом підписалося 140 присутніх.
Після цього Дзюбу звільнили з роботи у видавництві "Молодь" і виключили з аспірантури Київського педінституту, Чорновола звільнили з редакції газети "Молода гвардія", Стуса відрахували з Інституту літератури АН УРСР, де він був аспірантом

1967 - більшість підприємств столиці України перейшли на 5-денний робочий тиждень із двома вихідними днями

1970 - на президентських виборах у Чилі відносну більшість голосів (36,2%) здобув соціаліст, сенатор Сальвадор Альєнде; у Хорхе Алессандрі, екс-президента, виявилося 34,9% прихильників.
Президентом Альєнде згодом затвердив Національний конгрес

1975 - Центральне телебачення СРСР випустило в ефір перший випуск гри "Що? Де? Коли?"
Тоді це була гра за іншими правилами: дві сім'ї змагалися в інтелекті одна з одною (як у телегрі "Щасливий випадок"). Гра складалася з двох раундів, що знімалися вдома в кожної з сімей. Учасниками вікторини були сім'ї Іванових та Кузнєцових

1985 - у карцері концтабору в Кучино (Пермський край) помер Василь Стус, визначний український поет, літературознавець, правозахисник, дисидент і політв'язень радянських часів

1985 - в Ізраїлі відбулася грошова реформа: старий шекель поміняли на новий за курсом 1000:1

1991 - Свердловську повернуто історичну назву Єкатеринбург

1991 - парламент України ухвалив постанову "Про підняття над будинком Верховної Ради України синьо-жовтого прапора".
О 18-й годині національний прапор було піднято (вперше).

Підняття прапора над парламентом 4 вересня 1991 р. -
рівно 20 років тому


Голова комуністичної більшості у ВР України Олександр Мороз заявив про її розпуск.
У зв'язку з проголошенням незалежності України припинено повноваження прокурора УРСР Михайла Потебенька. Генеральним прокурором України призначено народного депутата Віктора Шишкіна

1991 - Верховна Рада Кримської АРСР на своїй надзвичайній сесії, "прагнучи створити правову демократичну державу у складі України", ухвалила декларацію про державний суверенітет Криму (скасована ВР України 17 листопада 1991 р.)

1992 - Росія, Казахстан, Киргизстан і Узбекистан ввели свої війська на територію Таджикистану з метою придушення там заворушень

1998 - заснована компанія "Google"

1999 - теракт у Буйнакську (Дагестан): за вказівкою польового командира Хаттаба терористи підірвали офіцерський будинок військового містечка російської армії.
Загинули 64 людини, більше ста отримали поранення

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.