30 липня в історії

101 до н. е. - 50-тисячна римська армія, очолювана Гаєм Марієм, у битві на Раудійських полях розгромила германські племена кімврів під керівництвом Бойорикса, котрі загрожували Риму.
Після цієї перемоги Гая Марія вшановували як "третього засновника Риму" і вшосте обрали консулом

1419 - празька дефенестрація: вбивство повсталими гуситами членів міської ради Праги, що спричинило гуситські війни, які тривали до 1436 р.

1758 - народився Серафим Саровський (Прохір Мошнін), росіянин - один із найбільш шанованих православних святих, чудотворець

1792 - до Парижа з піснею на вустах увійшов Марсельський добровольчий батальйон.
Бойова пісня, написана саперним офіцером Руже Де Лілем для Рейнської армії, була названа "Марсельєзою" і згодом стала національним гімном Франції

1793 - в Канаді почалося будівництво міста Йорк (тепер Торонто)

1858 - англійський дослідник Джон Спік відкрив у Центральній Африці велике озеро й назвав його на честь королеви - Вікторія

1860 - народився Ісаак Левітан, російський художник-пейзажист

1862 - народився Микола Юденич, російський генерал, командувач Кавказького фронту (1917 р.), командувач Білої армії на північному заході Росії (1919 р.)

1863 - народився Генрі Форд, американський автопромисловець

1863 - вийшов циркуляр міністра внутрішніх справ Росії Петра Валуєва про обмеження видання книжок й заборону викладання у школах українською мовою (так званий Валуєвський указ)

1898 - у журналі Scientific America з'явилася перша реклама автомобілів

1907 - народився Роман Руденко, радянський юрист, генеральний прокурор СРСР у 1953-1981 рр., дійсний державний радник юстиції.
В 1945-1946 рр. виступав головним обвинувачем від СРСР на Нюрнберзькому процесі.
Уродженець Чернігівщини (село під Носівкою)

Український прокурор на Нюрнберзькому процесі

1914 - народився Майкл Моріс Кілланін, ірландський громадський і спортивний діяч, британський лорд.
Президент Міжнародного олімпійського комітету у 1972-1980 рр.

1918 - есер Борис Донський у Києві вбив командувача німецьких військ в Україні генерала-фельдмаршала Германа фон Ейхгорна.
Замах на генерала та його особистого ад'ютанта капітана фон Дресслера відбувся по дорозі зі штабу на квартиру. До них наблизився візник із пасажиром, який і кинув бомбу. Ейхгорн та Дресслер були важко поранені. Нападників заарештували. Ввечері генерал-фельдмаршал і ад'ютант померли

1919 - об'єднані українські армії, Дієва армія УНР та УГА, взяли Проскурів (нині - Хмельницький). Червоні війська залишили місто після запеклих боїв

1924 - затверджено Цивільно-процесуальний кодекс УРСР

1924 - у Харкові ВУЦВК і Раднарком УСРР заснували Всеукраїнське кінофотоуправління як орган Наркомату освіти УСРР у складі Головполітосвіти для здійснення за директивами Наркомосу культурно-освітньої і політико-ідеологічної роботи в галузі фотокіносправи.
За Всеукраїнським кінофотоуправлінням визнано державну монополію на кінематографічну справу в галузі кіновиробництва та кінопрокату

1930 - у фіналі першого чемпіонату світу з футболу збірна Уругваю в себе вдома, на стадіоні "Сентенаріо" в Монтевідео за присутності 76 800 глядачів перемогла команду Аргентини з рахунком 4:2

1932 - у Лос-Анджелесі почалися Х Олімпійські ігри, що зібрали 1332 атлетів із 37 країн.
Позаяк Ігри відбулися в розпал Великої депресії, багато країн і спортсменів були не в змозі заплатити за поїздку в Каліфорнію. Більш як половина учасників Олімпіади 1928 р. в Амстердамі не змагалися в 1932 р. Президент США Герберт Гувер став першим главою держави, який не відвідав Олімпіаду, що відбувалася в його країні

1937 - надзвичайні "трійки" НКВС отримали право виносити смертні вироки "ворогам народу"

1941 - радянські війська залишили районні центри Чоповичі Житомирської області; Корсунь-Шевченківський, Мокра Калигірка, Обухів, Шпола Київської області; Новоархангельськ Кіровоградської області; Саврань Одеської області

1944 - Раднарком УСРР і ЦК КП(б)У прийняли ухвалу про заходи боротьби з дитячою безпритульністю і бездоглядністю в Україні

1944 - радянські війська заволоділи районними центрами Дрогобицької області Комарно й Крукеничі, Долина Станіславської області, зайняли понад сотню інших населених пунктів

1948 - у Ліверпулі стала до ладу перша РЛС (радіолокаційна станція)

1956 - на американських доларах з'явився девіз "In God We Trust"

1966 - у фіналі восьмого чемпіонату світу з футболу збірна Англії в додатковий час виграла у збірної ФРН з рахунком 4:2.
Гол Джеффа Херста на останній хвилині основного часу, зарахований за сигналом судді на лінії - радянського арбітра Тофіка Бахрамова, згодом через телеповтори визнали помилковим. Насправді після відскоку від поперечини м'яч не перетнув лінію воріт. Завдяки тій помилці англійці зрівняли рахунок, а прапорець Бахрамова назвали "прапором Бога"

1974 - у Квебеку французька мова оголошена єдиною офіційною

1975 - у Гельсінкі почалося нарада з безпеки і співпраці у Європі

1976 - в Іспанії оголошено про амністію політичних в'язнів

1980 - ізраїльський парламент оголосив об'єднаний Єрусалим столицею країни

1980 - Нові Гебриди проголошені незалежною державою - Республікою Вануату

1984 - на американському телеканалі NBC почався показ серіалу "Санта-Барбара"

1990 - постанова Верховної Ради УРСР "Про проходження строкової військової служби громадянами Української РСР та використання працівників правоохоронних органів республіки за її межами".
Згідно з Декларацією про державний суверенітет України, Раді Міністрів УРСР доручалося протягом місяця забезпечити повернення до постійного місця служби працівників правоохоронних органів республіки, які брали участь в охороні громадського порядку та локалізації міжнаціональних конфліктів в інших регіонах СРСР. До 1 грудня 1990 р. Рада Міністрів УРСР повинна була вирішити питання про переведення громадян УРСР на територію України, які проходять строкову військову службу; і до 1 жовтня 1990 р - громадян УРСР, які проходять строкову військову службу, з районів, де відбуваються міжнаціональні конфлікти

1992 - колишній комуністичний керівник НДР Еріх Хонеккер виданий із Росії в Німеччину

2003 - згідно з рішенням конституційного суду Болгарії про повернення майна царської династії, яка перебувала у державній власності, прем'єр-міністру, колишньому царю Симеону Сакс-Кобург-Готському повернуто 1250 га ріллі, палац "Врана" в Софії, палац у зоні відпочинку Боровець на горі Рила й багато мисливських об'єктів

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.