29 липня в історії

1014 - у битві біля Беласиці візантійський імператор Василій II розгромив болгарські війська. Усі 14 тисяч болгарських воїнів, які потрапили в полон, за наказом імператора були осліплені.
Болгарія залишалася під владою Візантії до 1185 р., а Василій отримав прізвисько "Болгаробієць"

1514 - під час третього походу великого князя Василія III російські війська нарешті змогли заволодіти Смоленськом, який перебував під литовцями

1696 - успіхом завершився другий Азовський похід Петра I. Азов капітулював передусім під натиском українських козаків, якими командував чернігівський полковник Яків Лизогуб.
Ця перемога окрилила Петра і спонукала його до планів щодо будівництва великого флоту і вигнання турків з Європи силами об'єднаних європейських держав

1793 - народився Ян Коллар, словацький політик, поет, філософ і лютеранський священик, борець за об'єднання слов'ян

1817 - народився Іван Айвазовський (Ованес Айвазян), визначний російський художник-мариніст, син кримського вірменина

1830 - повсталі парижани захопили палац Тюїльрі та інші урядові будівлі. Війська, вірні королю Карлу X, залишили Париж

1865 - російські війська взяли Ташкент

1865 - народився Андрей Шептицький (у миру - Роман Марія Олександр Шептицький), визначний український громадський та церковний діяч, митрополит - предстоятель Української греко-католицької церкви у 1901-1944 рр., граф.
Доктор теології, депутат Галицького сейму та Австрійської палати панів, меценат, діяч українського національного визвольного руху.
Єврейська громада України визнала Шептицького Праведником світу за порятунок євреїв під час ІІ Світової війни

Владика Андрей

1883 - народився Беніто Муссоліні, італійський політичний, державний і військовий діяч.
Лідер фашистської партії, диктатор ("дуче"), прем'єр-міністр у 1922-1943 рр., перший маршал Імперії.
Автор терміну "фашизм"


1886
- народився Григорій Хмара, український, російський, німецький і французький актор, уродженець Полтави.
Сьогодні - 25 років від його народження

1890 - унаслідок спроби самовбивства помер Вінсент ван Гог, визначний голландський і французький художник-постімпресіоніст (стрілявся 27 липня)

1905 - народився Даг Хаммаршельд, шведський економіст і державний діяч, генеральний секретар ООН у 1953-1961 рр.
Загинув у авіакатастрофі, посмертно нагороджений Нобелівською премією миру 1961 р.

1907 - сер Роберт Бейден-Поуелл заснував у Великій Британії організацію бойскаутів

1913 - на конференції послів у Лондоні було вирішено проголосити Албанію спадковим і нейтральним суверенним князівством під гарантією великих держав. Усі форми залежності від Туреччини відкидалися

1914 - пролунали перші постріли І Світової війни: війська Австро-Угорщини обстріляли столицю Сербії Белград

1915 - народився Павло Кадочников, радянський актор театру й кіно

1919 - денікінські війська взяли Полтаву

1921 - Адольф Гітлер обраний головою НСДАП.
Сьогодні - 90-річчя цієї події

1925 - народився Мікіс Теодоракіс, грецький композитор і політичний діяч, учасник Руху Опору, міністр.
Автор танцю сіртакі (створеного для фільму "Грек Зорба" 1964 р.), популярних пісень, опер тощо

1929 - народився Жан Бодріяр, французький філософ, культуролог, соціолог і публіцист

1938 - початок бойових дій радянських військ проти японців у районі озера Хасан на кордоні з Кореєю.
Японці претендували на висоти Заозерна й Безіменна, зайняли їх 1 серпня, але радянське угруповання під командуванням маршала Блюхера розгромило 19-ту імперську дивізію, і 11 серпня кордон було відновлено виходячи з документів, представлених радянської стороною

1938 - розстріляні Ян Берзін (Петеріс Кюзіс) - радянський військовий діяч, уродженець Латвії; революціонер, начальник охорони Леніна, творець радянської військової розвідки, багаторічний її керівник, та Володимир Затонський - український державний і партiйний дiяч, один із керівників збройного повстання в Києві після Жовтневого перевороту, у 1927-33 рр. - голова ЦК КП(б)У

1941 -  під натиском німців радянські війська залишили районні центри Бершадь, Оратів Вінницької області; Старокозаче Ізмаїльської області; Звенигородка, Катеринополь, Ладижинка, Тальне, Тараща Київської області; Гайворон Одеської області.
За донесенням наркома внутрішніх справ УРСР В. Сергієнка, на цей час в Україні сформовано три партизанські загони НКВС загальною чисельністю 1000-1200 осіб. Вони направлені на територію Житомирської, Кам'янець-Подільської, Вінницької та правобережну частину Київської області

1945 - американський крейсер "Індіанаполіс", який доставив в Азію першу атомну бомбу, був потоплений японським підводним човном І-58.
Із 1199 членів екіпажу загинули 883

1948 - у Лондоні король Георг VI відкрив XIV Олімпійські ігри

1954 - публікація першої частини трилогії Джона Р. Р. Толкієна "Володар перснів"

1957 - набув чинності статут МАГАТЕ (Міжнародного агентства з атомної енергії), затверджений 23 жовтня 1956 р.

1958 - у США створено Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА)

1968 - Папа Римський Павло VI в енцикліці, названій "Humanae Vitae" ("Людське життя"), заборонив будь-які штучні методи контролю народжуваності дітей

1973 - грецький плебісцит віддав перевагу республіці (перед можливим поверненням до монархії)

1974 - за наказом голови КДБ СРСР Юрія Андропова створено групу "Альфа" для боротьби з міжнародним тероризмом

1981 - у Лондоні відбулося весілля спадкоємця англійського престолу принца Чарльза та Діани Спенсер, яка стала відтак принцесою Уельською


1985
- заява Михайла Горбачова про рішення Радянського Союзу припинити в односторонньому порядку будь-які ядерні вибухи.
Мораторій оголошено до 1 січня 1986 р.

1987 - завершився судовий процес над винуватцями аварії на Чорнобильській АЕС.
Судова колегія у кримінальних справах Верховного суду СРСР визнала одним з основних винуватців колишнього директора станції Віктора Брюханова, який "не вжив заходів до обмеження масштабів аварії, не ввів у дію план захисту персоналу і населення від радіоактивного випромінювання, у поданій інформації навмисне занизив дані про рівні радіації, що перешкодило своєчасній евакуації людей з небезпечної зони".
Прийнявши рішення про проведення випробувань на 4-му енергоблоці перед його виведенням у плановий ремонт В. Брюханов, М. Фомін (колишній головний інженер), А. Дятлов (колишній заступник головного інженера), О. Коваленко (колишній начальник реакторного цеху) не погодили його у встановленому порядку, не проаналізували всіх особливостей наступного експерименту, не вжили необхідних додаткових заходів щодо гарантування безпеки.
Б. Рогожкін (колишній начальник зміни), одержавши повідомлення про аварію, не ввів у дію систему сповіщення персоналу.
Ю. Лаушкін (колишній державний інспектор Державтоменергонагляду СРСР) не виявив принциповості і наполегливості в реалізації вимог правил безпеки АЕС.
Брюханова, Фоміна й Дятлова засуджено до десяти років позбавлення волі; Рогожкіна - до п'яти; Коваленка - до трьох; Лаушкіна - до двох

1989 - у московському Будинку кіно відбулися установчі збори Московської міжрегіональної депутатської групи. До бюро Демплатформи обрали Сахарова, Єльцина, Попова, Афанасьєва та ін.

1993 - Верховний Суд Ізраїлю скасував смертний вирок українському американцеві Івану Дем'янюку, уродженцю Київщини, якого обвинувачували у нищенні євреїв в нацистських концтаборах

1994 - парламент України призупинив приватизацію

2000 - підірвана остання штольня Семипалатинського ядерного полігону (Казахстан)

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.