5 червня в історії

1415 - почався суд над чеським проповідником, ідеологом Реформації Яном Гусом

1744 - у Петербурзі заснована Порцелянова мануфактура - перше в Росії порцелянове виробництво

1805 - народився Петро Клодт, російський скульптор і ливарний майстер

1806 - Луї Бонапарт проголосив створення королівства Голландії

1849 - Данія проголошена конституційною монархією.
Утворення двопалатного парламенту, сформованого з урахуванням загальних виборів

1854 - "договором Елгіна" встанавлено відносини між США й Канадою

1870 - у пожежі в Константинополі загинуло близько 900 людей

1873 - під тиском Англії закритий занзібарський ринок рабів, найбільший у світі

1878 - народився Панчо Вілья (Хосе Доротео Аранго Арамбула), керівник селянського повстання у роки Мексиканської революції

1895 - народився Юліан Шпол (Михайло Яловий), український поет, член організацій "Гарт" і ВАПЛІТЕ (перший президент). Найближчий однодумець Хвильового.
Розстріляний у 1937 р.

1898 - народився Федеріко Гарсіа Лорка, іспанський поет, музикант і художник (убитий на початку громадянської війни)

Федеріко Гарсіа Лорка

1910 - перший у Росії політ на літаку вітчизняної конструкції здійснив у Києві його творець, професор політехнічного інституту князь Олександр Кудашов

1916 - на Оркнейських островах підірвався на німецькій міні і затонув англійський крейсер "Гемпшир", загинуло більше 500 людей, зокрема міністр оборони Англії фельдмаршал Кітченер

1919 - у ході українсько-польської війни почалася Чортківська операція Української галицької армії (УГА), в ході якої від поляків було звільнено Чортків, Тернопіль, Бучач та Перемишляни

1925 - народився Микола Плав'юк, президент УНР в екзилі у 1989-1992 рр., голова ОУН з 1981 р., співорганізатор та віце-президент СКВУ.
У 1992 р. передав грамоту Державного центру УНР президентові Леонідові Кравчуку із взаємоузгодженим твердженням, що Українська незалежна держава, проголошена 24 серпня 1991 р., є правонаступницею Української Народної Республіки

Микола Плав'юк

1929 - Рада праці та оборони СРСР ухвалила постанову про організацію машинно-тракторних станцій (МТС)

1940 - узяття Парижа німцями

1943 - нацисти ліквідували гетто в Стрию Дрогобицької області (розстріляно близько 3000 євреїв), Зборові (кілька сотень) та Борщеві (близько 700) Тернопільської області

1945 - воєначальники союзних держав Жуков, Ейзенхауер, Монтгомері і Латр де Тасіньї підписали в Берліні Декларацію про поразку Німеччини і прийняття верховної влади в цій країні урядами СРСР, США, Великої Британії та Франції.
Розподіл Берліна

Схема поділу

1947 - держсекретар США Джордж Маршалл виголосив промову в Гарвардському університеті, у якій виклав програму допомоги післявоєнній Європі. Пізніше вона отримала назву "план Маршалла"

1950 - президент США Гаррі Трумен підписав закон про виділення 3,121 млрд. доларів на американську допомогу іноземним державам ("план Маршалла")

1957 - дослідник наркотиків доктор Герберт Бергер запропонував перевіряти атлетів на допінг

1967 - почалася Шестиденна арабо-ізраїльська війна

1983 - теплохід "Олександр Суворов", флагман Волго-Донського пароплавства з найкращим екіпажем, ударився верхньою частиною надбудови в єдиний в Ульяновську міст через Волгу, по якому в цей час ішов товарний поїзд. Загинуло 176 людей

1988 - Російська православна церква відзначила тисячоліття хрещення Русі

1990 - почався дводенний Всеукраїнський православний собор у Києві, який проголосив відродження Української автокефальної православної церкви (УАПЦ), відновив церковну структуру у вигляді патріархату й обрав першим українським патріархом митрополита Мстислава (Скрипника)

Мстислав Скрипник - патріарх УАПЦ, який був учасником національно-державних змагань 1917—1921 років, служив старшиною для особливих доручень головного отамана Симона Петлюри - свого рідного дядька

1991 - в Осло із нобелівською промовою виступив лауреат премії миру Михайло Горбачов, президент СРСР

1992 - у Києві почався перший собор Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)

1996 - указом президента Леоніда Кучми Острозький колегіум перейменовано в Острозьку академію (історична назва)

2000 - президент США Білл Клінтон здійснив візит до України.
Підписано низку україно-американських документів, зокрема меморандум пщодо співпраці у запобіганні й ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Україна запевнила світову спільноту, що до 15 грудня 2000 р. ЧАЕС буде закрито

2006 - Сербія ліквідувала державне об'єднання Сербія й Чорногорія

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.