5 травня в історії

1260 - онук Чингізхана Кубілай обраний великим ханом Монголії

1494 - Христофор Колумб відкрив Ямайку й оголосив її володінням Іспанії (інша дата - 3 травня, коли він її, власне, досягнув)

1512 - народився Герард Меркатор (Кремер), фламандський картограф

1525 - селянський заколот у Південній Німеччині придушено; його провідник Томас Мюнцер буде повішений за кілька днів

1581 - у місті Острог вийшов перший вітчизняний друкований календар - "Хронологія" українського першодрукаря Івана Федоровича (Федоровича); до кожного місяця було подано вірші білоруського поета Андрія Римші

1762 - Росія вийшла з Семирічної війни, уклавши мир із Пруссією

1764 - у Петербурзі за указом імператриці Катерини II засновано Виховне товариство шляхетних дівиць та училище для міщанських дівчат (Смольний інститут) - перша в Росії жіноча виховна й освітня установа

1813 - народився Сорен К'єркегор, данський філософ і теолог, один з основоположників екзистенціалізму

1816 - Карл-Август, герцог Саксен-Веймарський, представив першу німецьку конституцію

1818 - народився Карл Маркс, німецький філософ і політик, основоположник теорії комунізму ("Маніфест комуністичної партії", "Капітал")

Карл Маркс, батько "привида комунізму, що бродить по Європі".

1819 - народився Станіслав Монюшко, польський композитор, диригент, педагог, основоположник національної оперної школи

1821 - в ув'язненні на острові Святої Єлени помер Наполеон I (Бонапарт), видатний французький військовий і державний діяч, воєначальник, імператор у 1804-1815 рр., завойовник Європи

1828 - народився Ганна Барвінок (Олександра Білозерська-Куліш), українська письменниця.
Дружина Пантелеймона Куліша

1835 - у Бельгії між Брюсселем і Мехеленом відкрита перша в континентальній Європі залізниця

1836 - народився Сидір Воробкевич, український письменник, композитор, музично-культурний діяч із Буковини

1846 - народився Генрік Сенкевич, польський письменник, нобелівський лауреат 1905 р.

1849 - народився Сергій Мосін, російський конструктор та організатор виробництва стрілецької зброї

1849 - російський письменник Федір Достоєвський та інші члени революційного гуртка петрашевців за доносом провокатора Антонеллі були заарештовані та ув'язнені в Петропавловській фортеці.
Пізніше було винесено 21 смертний вирок (зокрема і Достоєвському, але перед виконанням його замінили засланням)

1864 - народився Кирило Трильовський, український громадський і політичний діяч
Основоположник та один із засновників Української радикальної партії, засновник "Січей", голова Бойової управи Українських січових стрільців, член Національної ради ЗУНР

Кирило Трильовський

1864 - народилася Елізабет Кохран (псевдо - Неллі Блай), американська громадська діячка, піонерка жіночої журналістики.
У 1889-1990 рр. об'їхала навколо світу швидше ніж за 80 днів (представниця газети "Нью-Йорк ворлд" повернулася додому через 72 дні, подолавши 24 900 миль - через Англію, Францію, Бріндізі, Суец, Цейлон, Гонконг і Японію).
Серед інших сміливих вчинків Неллі Блай було, зокрема, навмисне потрапляння до психлікарні й написання матеріалу про те, як у шпиталі знущаються над хворими

1865 - у американському штаті Огайо скоєно перше в історії пограбування поїзда

1869 - народився Борис Розінг, російський учений, який у 1911 р. здійснив першу у світі телепередачу в системі з електронно-променевою трубкою

1877 - народився Георгій Сєдов, російський гідрограф, дослідник Арктики

1891 - у Нью-Йорку відкрився концертний зал "Карнегі-Холл"; диригентом першого концерту був Петро Чайковський

1900 - народився Юрій Липа, український громадський діяч, письменник, поет, публіцист, один із визначних ідеологів українського націоналізму

Юрій Липа

1902 - народився Анатоль Литвак, режисер і продюсер українського походження (уродженець Києва), який працював в СРСР, Великій Британії, Німеччині, Франції, США

1912 - початок V Олімпійських ігор у Стокгольмі (Швеція).
Це була перша Олімпіада з урочистими церемоніями відкриття й закриття, що стануть традиційними. Щоправда, сама офіційна церемонія відкриття стокгольмських Ігор, які затягнулися на три місяці, відбулася тільки 6 липня

1912 - вийшло друком перше число більшовицької газети "Правда".
В СРСР це стало приводом для заснування Дня преси

1915 - народився Євген Долматовський, російський радянський поет, автор текстів популярних пісень (("Любимый город", "Ночь коротка", "Комсомольцы-добровольцы", "Течет Волга")

1919 - переїзд уряду УНР із Рівного до Радивилова.
Туди ж переїхали члени Директорії Симон Петлюра, Федір Швець та Андрій Макаренко

1919 - заснована Ліга товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (нині - Міжнародна федерація ЧХ і ЧП)

1920 - польські війська зайняли Київ

1921 - згідно з угодою між Польщею та РСФРР і УСРР, український уряд Симона Петлюри вислано за кордони Польщі

1921 - у Франції вперше представлено духи "Шанель"

1925 - в американському містечку Дейтон (штат Теннессі) заарештований 24-річний шкільний учитель Джон Скоупс, який насмілився викладати заборонену законами штату еволюційну теорію Чарльза Дарвіна.
Судовий процес, який тривав два місяці, був названий "мавпячим" і привернув увагу всього світу

1927 - на Волховській ГЕС відбувся пуск першого радянського генератора

1936 - італійці зайняли Аддіс-Абебу, столицю Ефіопії

1939 - народилася Параска Королюк, також відома як баба Параска, українська громадська активістка, активна учасниця Помаранчевої революції.
Нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня (2005)

1941 - ефіопський імператор Хайле Селассіе повернувся в Аддіс-Абебу. День звільнення Ефіопії від італійських фашистів

1945 - атаками японських камікадзе на Окінаві потоплено 17 американських кораблів

1945 - початок антинімецького повстання в Празі

1945 - Голландія й Данія визволені від німецьких нацистів в результаті наступу британських та канадських військ

1945 - Рада народних комісарів УРСР схвалила проект українського правопису, розроблений Інститутом мовознавства АН УРСР під керівництвом Булаховського

1949 - статут Ради Європи у Лондоні підписали представники Бельгії, Данії, Франції, Великої Британії, Ірландії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії та Швеції (згодом до РЄ приєднаються Греція, Ісландія й Туреччина).
Члени Ради Європи заявили про свою прихильність до свободи й принципу верховенства законів. Місцем перебування центральних установ РЄ обрано місто Страсбург

1956 - у Токіо почався перший чемпіонат світу із дзюдо

1961 - американець Алан Шепард став другою людиною, яка побувала в космосі.
Космічний корабель "Меркурій" перебував на орбіті 15 хв.

1970 - народився Святослав Шевчук, верховний архієпископ Києво-Галицький, митрополит Київський - предстоятель Української греко-католицької церкви (із березня 2011 р.)

Блаженніший Святослав

1983 - італійський альпініст Райнхольд Месснер разом із західнонімецькими колегами Міхаелем Даєром та Гансом Камерландером піднявся на свій десятий за ліком восьмитисячник - Чо-Ойю (8153 м, в системі Евересту)

1984 - у таборі особливого режиму для політв'язнів у селі Кучино Чусовського району Пермської області після важкої хвороби помер Олекса Тихий - український дисидент і правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи.
Рецидивіст, тричі засуджений до тривалих термінів позбавлення волі за антирадянську агітацію й пропаганду.
У листопаді 1989 р. Тихий разом із побратимами Стусом і Литвином був перепохований на Байковому кладовищі в Києві

1988 - перша телетрансляція з вершини Евересту

1990 - радянському моряку-підводнику Олександрові Маринеско посмертно присвоїли звання Героя Радянського Союзу

1992 - Верховна Рада Криму ухвалила акт про державну самостійність АР Крим і призначила на серпень референдум про підтвердженні цього статусу.
Через вісім днів ВР України зупинила дію цих постанов кримського парламенту як таких, що суперечать Конституції України

1994 - Вірменія, Нагірний Карабах та Азербайджан підписали Бішкекський протокол про перемир'я

1994 - уряд Франції схвалив закон про заміну 3500 іноземних висловів і технічних термінів національними еквівалентами

1999 - Македонія закрила кордон для албанських біженців із Косова

2002 - Жак Ширак обраний президентом Франції на другий семирічний термін (у другому турі він із величезною перевагою переміг радикала Жана-Марі Ле Пена, набравши майже 82% голосів)

2005 - на загальних виборах у Великій Британії перемогли лейбористи, їхній лідер Тоні Блер став прем'єром на третій термін

 Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.