29 березня в історії

1461 - у ході війни Червоної й Білої троянд в Англії відбулася найбільш кровопролитна битва при Тоутоні - загалом 28 тисяч загиблих.
Едуард IV на чолі Йорків розгромив Ланкастерів, очолюваних Генріхом VI, і став королем Англії

1611 - повстання в Москві проти поляків.
Поляки, що займали московські фортеці, напали на москвичів в Китай-городі, багатьох перебили і вибили в Біле місто, яке підпалили. Москва встигла вся вигоріти, коли під час вуличних боїв у місто увійшли передові загони ополчення під керівництвом князя Дмитра Пожарського. Поляки були відкинуті і загнані в Кремль і Китай-город. Під час цих боїв князь був важко поранений.
У наступні дні московська рать влаштувала облогу, але повстання зазнало поразки через незгоду між ополченцями, а також через те, що частина росіян перебувала на польському боці.
Сьогодні - 400-річний ювілей цих подій

1790 - народився Джон Тайлер, десятий президент США (1841-1845).
Був першим президентом, що вступив на посаду як віце-президент по смерті чинного глави держави (Вільяма Гаррісона). Також - в першим президентом США, який вступив у шлюб під час перебування на посаді.
Від двох дружин у Тайлера було 15 дітей - більше, ніж у будь-якого іншого президента США

1791 - народився Дмитро Бібіков, російський генерал, герой Бородінської битви, київський губернатор (1837-1848), міністр внутрішніх справ Росії (1852-1855)

1724 (за іншими даними - 1728) - народився Кирило Розумовський, останній гетьман України (1750-1764), російський граф, генерал-фельдмаршал, президент Петербурзької Академії наук (1746-1764)

Кирило Розумовський

1795 - німецький композитор Людвіг ван Бетховен уперше дав концерт у Відні

1822 - в українському Миколаєві спущено на воду перший російський паровий військовий корабель "Метеор"

1847 - Лев Толстой почав вести щоденник і продовжував цю справу все життя (загалом 13 томів)

1867 - У Великій Британії ухвалено Північноамериканський акт з приводу створення Канади

1879 - перше виконання опери російського композитора Петра Чайковського "Євгеній Онєгін" (у Малому театрі в Москві)

1886 - в Атланті американський доктор Джон Пембертон створив "Кока-колу", вважаючи її лікувальним напоєм

1891 - імператор Олександр III підписав рескрипт про будівництво найдовшої у світі Транссибірської залізниці

1891 - народилася Марійка Підгірянка, українська поетеса

1899 - народився Лаврентій Берія, радянський політичний і державний діяч, злочинний керівник органів держбезпеки

Берія на обкладинці журналу "Тайм" у липні 1953 р.

1912 - англійський дослідник Антарктиди Роберт Скотт зробив свій останній запис у щоденнику, не дійшовши кілька кілометрів до базової станції по дорозі від Південного полюсу

1944 - радянські війська взяли Коломию, Балту, Криве Озеро та ін.

1947 - на Мадагаскарі почалося повстання малагасійці проти французьких колонізаторів, згодом придушене

1951 - у США винесено вирок Етель і Юліусу Розенбергам, обвинуваченим у шпигунстві на користь СРСР. Їх буде страчено у червні 1953 р.

1967 - спущено на воду перший французький атомний підводний човен

1972 - у Канаді помер Іван Огієнко (церковне ім'я - Іларіон), український громадський і православний церковний діяч, митрополит (від 1943 р.), мовознавець, історик церкви, педагог.
Був міністром освіти, міністром віросповідань УНР. Із 1920 р. - на еміграції.
За митрополита Огієнка було проголошено Акт об'єднання трьох українських автокефалій за кордоном

1973 - останній американські солдати залишили В'єтнам

1974 - американський космічний корабель "Марінер-10" зробив фотографії планети Меркурій

1979 - прем'єра на радянському телебаченні фільму Одеської кіностудії "Місце зустрічі змінити не можна" (у день народження режисера Станіслава Говорухіна)

1998 - відбулися парламентські вибори в Україні (вперше на змішаній, мажоритарно-пропорційній основі).
Комуністи отримали 121 місце із 450; також до Верховної Ради пройшли НРУ, НДП (партія влади), блок СПУ-СелПУ, "Громада" Лазаренка, ПСПУ Вітренко, СДПУ(о) з Марчуком, Партія зелених

1998 - у Канаді померла Квітка Цісик, визначна українська співачка на еміграції, "оскарівська" лауреатка

1999 - секретарем Ради безпеки Росії призначений Володимир Путін, який через рік став президентом РФ

2004 - Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина і Словенія стали повноправними членами НАТО

2004 - Ірландія стала першою країною світу, де повністю заборонено куріння в усіх громадських місцях

2004 - у 0.00 у передвиборчій Україні стартувала громадянська кампанія "Пора"

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.