22 січня в історії

1440 - народився Іван III Васильович, великий князь Московський у 1462-1505 рр., при якому Московія остаточно звільнилася від монголо-татарського ярма

1506 - перший контингент у складі 150 швейцарських гвардійців прибув на службу Ватикану на запрошення Папи Юлія II. Так була створена армія Ватикану.
Швейцарська гвардія вважається однією з найстаріших, хоча нараховує у своїх лавах усього 80-90 чоловік

За легендою, дизайн костюмів для Швейцарської гвардії  придумав Мікеланджело

1561 - народився Френсіс Бекон, англійський філософ, історик, політичний діяч, поет-романтик.
Один з творців емпіризму - філософського напряму, який твердить, що головне - власний досвід.
Став лордом-канцлером у 1618 р., і того ж року був викритий на хабарництві й оштрафований на 40 тисяч фунтів (згодом сума стягнення була зменшена королем), провів чотири дні в лондонській в'язниці

Френсіс Бекон

1758 - російська армія взяла Кенігсберг. Маніфестом імператриці Єлизавети Східна Пруссія приєднана до Росії

1863 - у Польщі почалося Січневе повстання - національно-визвольне повстання проти російського панування на території Царства Польського, Литви, Білорусії та Правобережної України.
Тривало до пізньої осені 1864 р., в т. ч. за участі певної частини білорусів і литовців.
Сигналом до відкритого повстання послужило оголошення рекрутського набору. Ті, що ухилилися від набору до російського війська, вийшли з Варшави і склали перші повстанські загони, які в різних містах вчинили збройні напади на російські гарнізони

1775 - народився Андре-Марі Ампер, французький вчений, творець основ електродинаміки

1788 - народився Джордж Гордон Байрон, або Лорд Байрон, англійський поет-романтик, барон, символ романтизму і політичного лібералізму в Європі XIX ст.

Лорд Байрон

1898 - народився Сергій Ейзенштейн, радянський кінорежисер, сценарист, теоретик кіно і педагог. Автор "Броненосця "Потьомкіна"

1901 - померла Вікторія, королева Великої Британії з 1837 р., за якої Англія стала центром світу

1904 - народився Аркадій Гайдар (Голіков), радянський дитячий письменник

1905 - Кривава неділя: розстріл царськими військами мирної демонстрації в Петербурзі.
Один із ключових моментів, що послужив поштовхом до революції 1905 р.
Багатолюдні колони робітників чисельністю близько 200 тисяч осіб під проводом профспілкового активіста, священика Григорія Гапона йшли до Зимового палацу з петицією та портретом царя перед собою. Демонстрантів зустріли кордони солдатів і поліції в декількох точках міста. Командир Павловського полку Д. Щербачов вислав частини, яким вдалося розсіяти натовп біля Зимового палацу, не відкриваючи вогню. Натовп біля Олександрівського саду, незважаючи на тривалі вмовляння і попередження, не розходився, після чого війська відкрили вогонь. Зіткнення відбулися також біля Нарвської застави, на Шліссельбурзькому тракті, Василівському острові, Виборзькій стороні тощо.

Озброєна кіннота біля Співочого мосту затримує рух
ходи до Зимового палацу


За офіційними даними Російської імперії, загинуло 130 і було поранено 299 осіб. Інші джерела, зокрема наступні радянські, називають більшу кількість жертв.
Після "кривавої неділі" активізувалася як ліберальна опозиція, так і революційні організації; почалася перша російська революція

1906 - царські війська придушили Читинську республіку

1908 - народився Лев Ландау, радянський фізик, академік

1909 - народився У Тан (Маха Тхрай Ситха У Тхант), бірманський дипломат, третій Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй (у 1962-1971 рр.)

1918 - Центральна Рада ухвалила IV Універсал, який визначив Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною державою українського народу.
Універсал буде проголошено 24 січня.
Цим актом було створено виконавчий орган, Генеральний секретаріат - Раду народних міністрів. Універсал замінив постійну армію міліцією, доручив провести вибори народних рад - волосних, повітових і місцевих, установив монополію торгівлі, контроль над банками, підтвердив закон про передачу землі селянам без викупу, прийнявши за основу скасування власності і соціалізацію землі. Доручив Раді народних міністрів продовжувати розпочаті переговори з центральними державами і довести до підписання миру; закликав усіх громадян УНР до боротьби з більшовиками

1919 - на Софійському майдані в Києві Директорія УНР проголосила Акт злуки про об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну Україну. ЗУНР перетворено на Західні області УНР.
День соборності України.

У Києві був морозний день, дерева вкриті інеєм. З самого ранку місто мало святковий вигляд - скрізь національні прапори і транспаранти, на балконах розвішано килими й полотна з яскравими українськими малюнками. Особливо гарно задекоровано Софійську площу та сусідні вулиці. По всьому майдані на стовпах герби чи не всіх українських губерній, плакати.
Об 11-й ранку під звуки музики почали йти сюди українські піхотні частини, артилерія та самострільні команди, котрі стали шпалерами з чотирьох боків площі. За військом рушили люди, які заповнили весь майдан і сусідні вулиці. Чимало з присутніх залізли на дерева, щоб краще побачити дійство.
Із численних делегацій першими з явилися службовці залізниць з великим транспарантом, на якому було написано: "Слава українським Героям!" Опісля надійшли делегації від міністерств та інших установ, були хресні ходи з усіх київських церков.
Духовенство зібралося у Софійському соборі на Службу Божу. Її правив єпископ черкаський Назарій.
Розміщенням делегацій та всім церемоніалом завідував артист Микола Садовський.
Займали свої місця члени Галицької делегації, урядовці з головою Ради міністрів Володимиром Чехівським, делегати Трудового конгресу, представники Національного союзу, найвищі цивільні та військові достойники, закордонні дипломати.
О 12-й під урочисті звуки дзвонів з Мазепинської дзвіниці й інших церков та гук гармат із Софійського собору вийшло на площу і стало навколо збудованого там аналою духовенство з хоругвами.
Здалеку почулися поклики "Слава!" на честь членів Директорії, котрі під'їжджали на автомобілях. Військовий оркестр зіграв Національний гімн.
Акт Соборності почав своїм привітанням представник Української національної ради, голова Галицької делегації Лев Бачинський, а Лонгин Цегельский зачитав заяву президії УНР і Державного секретаріату про волю ЗУНР об'єднатися в єдину Українську соборну державу. Цю заяву всі учасники сприйняли довготривалими оплесками.
Промовляв голова Директорії Володимир Винниченко. Текст Універсалу Соборності виголосив професор Федір Швець. Після цього архієпископ Агапіт відслужив із духовенством молебень у намірах українського народу й Української держави. Відбувся військовий парад галицького легіону Січових стрільців, якими командував полковник Євген Коновалець.
Акт Злуки вперше проголосив незалежну соборну національну державу Україну, став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самоідентифікації, становлення політичної нації. Ідея соборності українських земель набула державного статусу.

 


Цитата з Акта:
"ОДНИНІ ВО ЕДИНО ЗЛИВАЮТЬСЯ СТОЛІТТЯМ ОДІРВАНІ ОДНА ВІД ОДНОІ ЧАСТИНИ ЕДІНОІ УКРАІНИ - ЗАХІДНО-УКРАІНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА /ГАЛИЧИНА, БУКОВИНА, І УГОРСЬКА УКРАІНА/ І НАДДНІПРЯНСЬКА ВЕЛИКА УКРАІНА. ЗДІЙСНИЛИСЬ ВІКОВІЧНІ МРІІ, ЯКИМИ ЖИЛИ І ЗА ЯКІ УМІРАЛИ КРАЩІ СИНИ УКРАІНИ. ОДНИНІ Є ЄДИНА НЕЗАЛЕЖНА УКРАІНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА."

1920 - Симон Петлюра від імені УНР звернувся з меморандумом до польського лідера Юзефа Пілсудського, в якому виклав численні факти ворожої поведінки польської військової влади, терору, грабіжництва і насильства польської адміністрації та польських вояків на українських землях

1924 - у сквері Глухівського бавовняного комбінату (Московська область) відбулося відкриття першого у світі пам'ятника Володимиру Леніну

1927 - в Англії проведено по радіо перший в історії репортаж про футбольний матч ("Арсенал" на стадіоні "Хайбері" приймав клуб "Шеффілд юнайтед")

1941 - після тривалих боїв британські війська захопили місто Тобрук у Лівії, яке доти утримували італійці.
Фашисти перед цим зруйнували всі будівлі в гавані та затопили свій крейсер "Сан-Джорджіо"

1946 - указ президії Верховної Ради УРСР: "утворити в складі Української РСР Закарпатську область з центром в місті Ужгород". Акт підписав голова президії Михайло Гречуха

1946 - президент США Гаррі Трумен заснував Центральну розвідувальну групу, що згодом перетворилася на ЦРУ

1946 - курди проголосили незалежну народну Республіку Махабад в однойменному місті та прилеглих територіях на півночі Ірану; її президентом названо Казі Мухаммеда.
Іран придушив цей виступ у грудні 1946 р.

1957 - ізраїльські війська залишили Синайський півострів. Повернення єгипетської адміністрації

1969 - молодший лейтенант Радянської армії Віктор Ільїн здійснив спробу замаху на генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва.
Ільїн скористався міліцейською формою й потрапив у кордон МВС біля Боровицьких воріт у центрі Москви, де мав проїжджати урядовий кортеж із космонавтами. Терорист пропустив першу машину і відкрив вогонь із двох пістолетів по лобовому склу другої (раніше він зауважив, що машина Брежнєва завжди йде другою). За шість секунд Ільїн встиг випустити 16 куль.
Насправді в авто перебував не Брежнєв, а космонавти Леонов, Ніколаєв, Терешкова і Береговий. Пострілами був смертельно поранений шофер Ілля Жарков. Космонавти встигли пригнутися і залишилися цілими, тільки Берегового поранено осколками скла, а Ніколаєву куля подряпала спину. Був поранений також мотоцикліст ескорту - він направив свій мотоцикл на Ільїна і збив його, після чого нападника затримали співробітники КДБ.
Офіційно було оголошено, що "провокатор" вчинив замах на космонавтів. Пізніше Ільїн був визнаний неосудним і поміщений у психіатричну лікарню. У 1990 р. його звільнили рішенням Військової колегії Верховного суду СРСР.
Ільїн навіть отримав однокімнатну квартиру в Ленінграді, де проживає досі й отримує пенсію по інвалідності. Оскільки він не був формально звільнений з армії, то зміг через суд домогтися виплати за лікарняним платні за 20 років

1970 - перший регулярний політ "Боїнга-747" із пасажирами на борту (Нью-Йорк-Лондон)

1980 - академік-дисидент Андрій Сахаров засланий до міста Горький

1984 - під час матчу за Супербоул (фінал чемпіонату з американського футболу) у США представлено глядачам революційну модель Apple Macintosh - перший персональний комп'ютер із мишею та графічним інтерфейсом

1992 - доктор Роберта Лінн Бондар стала першою канадською жінкою в космосі, а з огляду на її українське походження - й першою українкою.
Медик Роберта Бондар стартувала в рамках місії "Спейс шаттл STS-42"

Роберта Бондар - перша українська канадійка в космосі

1992 - повстанці під проводом Лорана Кабіли захопили в Кіншасі національне радіо Заїру й оголосили про скинення уряду Мобуту

1992 - Філіппіни визнали незалежність України.
Україна встановила дипломатичні відносини з Іраном

1993 - на зустрічі глав держав СНД у Мінську затверджено Статут Співдружності Незалежних Держав.
Україна, Молдова і Туркменістан не приєдналися до цього рішення

1996 - під Москвою помер Петро Шелест, керівник Компартії України у 1963-1972 рр.

2005 - міністр закордонних справ Північної Кореї Кім Ке Гван оголосив, що КНДР є ядерною державою

2006 - Ево Моралес склав присягу як президент Болівії, ставши першим представником корінного індіанського населення в цій якості

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.