18 січня в історії

1535 - іспанський конкістадор Франсіско Пісарро заснував у Перу місто Ліма

1654 - Переяславська рада.
Спершу в Переяславі відбулася старшинська рада, а згодом - генеральна військова рада. У ній взяли участь представники козацтва Київського, Чернігівського та Брацлавського полків, жителі Переяслава.
Після зачитування царської грамоти гетьманом Богданом Хмельницьким старшина та московські посли пішли до Успенського собору, де духовенство мало привести їх до присяги. Однак Хмельницький зажадав, щоб посли першими присягнули посли від імені російського царя, що мало б забезпечити Україні збереження її прав, а також було б ствердженням союзу між обома державами. Але боярин Василь Бутурлін рішуче відмовився скласти присягу - мовляв, цар не присягає своїм підданим. При цьому керівник посольства двічі стверджував, що цар охоронятиме всі права України.
Після тривалої наради, враховуючи слова Бутурліна, які гетьман та старшина тлумачили як рівнозначні присязі, Хмельницький і козацька старшина заприсяглися перед російською делегацією у тому, "щоб бути їм із землею і городами під царською великою рукою невідступно".
Загалом у день Переяславської ради присягу склали 284 особи. Від імені царя гетьману було вручено грамоту та знаки гетьманської влади - військовий прапор (хоругву), булаву та шапку. Ніякого письмового договору в Переяславі укладено не було.

"Навіки з Москвою". Картина художника Михайла Хмелька, 1951 р.


Лише після від'їзду Бутурліна козацька старшина з гетьманом узялися за вироблення умов договору. Було вирішено віддати Україну під протекторат Московської держави зі збереженням основних прав і вільностей Війська Запорозького; написано проект договору у формі петиції до царя з 23 пунктів, цей проект привезли в Москву наприкінці березня 1654 р.
Після Переяславської ради представники московського посольства побували у 117 містах і містечках України для прийняття присяги населення на вірність цареві. За їхніми даними, присягу склали 122 542 особи чоловічої статі. Безумовно, ця цифра була завищена.
Відмовилися підтримати Переяславську угоду й присягати московському царю низка представників козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Осип Глух, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, козацькі полки Брацлавський, Кропивнянський, Уманський, Полтавський (царських представників там побили киями), деякі міста, зокрема Чорнобиль, а також українське духовенство на чолі з митрополитом Косівим. Не присягала Запорізька Січ

1671 - британський пірат Генрі Морган захопив Панаму

1689 - народився Шарль-Луї де Монтеск'є, французький правник, філософ, письменник і політичний мислитель

1701 - у Кенігсберзі коронований перший король Пруссії Фрідріх I

1778 - англійський мореплавець Джеймс Кук відкрив Гавайські острови і назвав їх Сандвічевими островами

1825 - у Москві відкрили нове приміщення Большого театру, збудованого у стилі класицизму за проектом архітектора Осипа Бове

1861 - у ході Громадянської війни в Америці штат Джорджія приєднався до Південної Кароліни, Флоріди, Міссісіпі та Алабами, вийшовши зі складу США

1864 - народився Іван Їжакевич, український і радянський художник, відомий ілюстратор Тараса Шевченка та інших укаїнських письменників

Іван Їжакевич, народний художник України

1871 - у Версальському палаці під Парижем, по закінченні програної французами Франко-прусської війни, проголошено створення Німецької імперії (відомої як Другий Рейх).
Першим імператором став прусський кайзер Вільгельм I

1882 - народився Алан Александр Мілн, англійський письменник, відомий насамперед як автор "Вінні Пуха" - серії казок для свого сина Крістофера Робіна.
Цей день у світі відзначають як День Вінні Пуха

Мілн із сином та іграшковим ведмедиком-прототипом

1896 - уперше продемонстровано публіці рентген-апарат конструкції Вільгельма Рентгена

1918 - більшовицькі війська під проводом генерала Михайла Муравйова, посилені революційними загонами червоногвардійців із центральних губерній Росії, почали наступ на Київ, аби відібрати владу в Центральної Ради.
На зборах студентів Київського університету Св. Володимира і та Українського національного університету ухвалено рішення створити студентський курінь ім. Січових стрільців

1918 - голова ВЦВК Яків Свердлов відкрив у Таврійському палаці в Петрограді Установчі збори, вибори до яких пройшли ще в листопаді 1917 р. Тоді 62% голосів отримали есери та меншовики, 25% - більшовики, 13% - кадети й інші буржуазні партії.
Але влада вже належала більшовикам, і вони, проголосивши декларацію, що Установчі збори відображають "учорашній день революції", покинули засідання. Слідом пішли ліві есери, які виступали в союзі з більшовиками.
Через кілька годин засідання закрилося, а наступного дня Установчі збори постановою ВЦВК були розпущені

Демонстрація з нагоди відкриття Установчих зборів.
Петроград. 5 (18) січня 1918 р.

1919 - у Великій Британії заснована автомобільна компанія "Бентлі моторз лімітед"

1919 - у Версалі почала роботу Паризька мирна конференція з підбиття підсумків Першої світової війни, на якій був схвалений статут Ліги націй. Головою обраний прем'єр-міністр Франції Клемансо

1919 - більшовицький уряд України прийняв рішення про відокремлення церкви від держави

1925 - в СРСР вийшов перший номер журналу "Новый мир"

1926 - у Москві на Арбаті в кінотеатрі "Художній" відбулася прем'єра фільму Сергія Ейзенштейна "Броненосець Потьомкін"

1936 - помер Джозеф Редьярд Кіплінг, визначний англійський письменник, поет, мандрівник і журналіст, лауреат Нобелівської премії з літератури 1907 р. (75 років тому)

1943 - прорив радянськими військами блокади Ленінграда, яка тривала 900 днів

1943 - у Тунісі німецькі війська вперше пустили в бій танки "Тигр"

1944 - на Волині відбулися перші серйозні сутички Української повстанської армії з військами НКВС

1963 - заснована Головна редакція програм для дітей Центрального телебачення СРСР (день народження дитячого телебачення в Росії)

1964 - американські лікарі закликали Конгрес зобов'язати сигаретні компанії писати на пачках попередження про небезпеку паління для здоров'я

1983 - США постановили розмістити ракети середньої дальності "Першинг" у Західній та Центральній Європі, що призвело до нового витка "холодної війни"

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.