25 грудня в історії

336 - у Римі відбулося перше документально підтверджене святкування Різдва

800 - коронований перший імператор Священної Римської імперії Карл Великий

1652 - британський парламент заборонив святкування Різдва (заборона діяла протягом восьми років)

1741 - шведський учений Андерс Цельсій винайшов шкалу вимірювання температури

1855 - у Кінгстоні (Канада) відбулася перша відома нині гра в хокей

1895 - народився Григорій Верьовка, український композитор і хоровий диригент, педагог

Григорій Верьовка, організатор Українського державного хору

1925 - народився Карлос Кастанеда, американський письменник, мислитель езотеричної орієнтації, містик, автор книг-бестселерів із магічного шаманізму (одна з дат)

1905 - придушена Новоросійська республіка - робітничо-селянське самоврядування, встановлене радою робітничих депутатів 12 грудня 1905 р.
Військовий суд засудив сімох керівників Новоросійської республіки до смертної кари, яку замінили довічною каторгою, і 13 осіб - до різних термінів каторжних робіт

1917 - т. зв. І Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові проголосив Україну республікою рад і заявив про її федеративний зв'язок із радянською Росією.
Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК), обраний з'їздом, скасував розпорядження Центральної Ради та її уряду і закликав робітників та селян до збройної боротьби з ними. На території України були поширені декрети і розпорядження Ради народних комісарів Російської республіки.
ВУЦВК сформував виконавчу гілку влади - Народний секретаріат, який складався із 12 секретарств: внутрішніх справ (народний секретар Є. Бош), торгівлі і промисловості (Ф. Сергєєв - Артем), фінансів (В. Ауссем), міжнаціональних справ і одночасно секретар шляхів (С. Бакинський), народної освіти (В. Затонський), продовольчих справ (Є. Лугановський), судових справ (В. Люксембург), у справах праці (М. Скрипник), земельних справ (Є. Терлецький), у військових справах (В. Шахрай); секретарство пошт і телеграфу пізніше очолив Я. Мартьянов. Усі народні секретарі, крім одного, були більшовиками.
Фактичним керівником Народного секретаріату стала Євгенія Бош

Будинок, у якому проходив більшовицький з'їзд рад (згодом був зруйнований німецькими військами в ході ІІ Світової війни)

1917 - Німеччина допустила на Брест-Литовські мирні переговори представників Центральної Ради УНР

1933 - українського письменника Остапа Вишню звинуватили у контрреволюційній діяльності і засудили до розстрілу, заміненого пізніше десятьма роками в'язниці

1941 - почалася Керченсько-Феодосійська десантна операція радянських військ

1946 - у лабораторії № 2 АН СРСР запустили перший у Європі атомний реактор - дослідний Ф-1

1950 - четверо шотландських студентів з університету Глазго вкрали з Вестмінстерського абатства історичний Скунський камінь, що втілює міць Шотландії і свого часу був забраний англійцями. По дорозі молоді шотландці впустили камінь, і він розбився надвоє. Згодом його склеїли і сховали.
Всупереч очікуванням, у Шотландії засудили такий вчинок націоналістів, і камінь віддали у Вестмінстер. У 1953 р. на ньому була коронована королева Єлизавета ІІ.
У 1996 р. уряд Великої Британії таки погодився передати камінь у Шотландію, але з умовою, що його слід повертати в Лондон для коронації англійських королів

1951 - у Києві ввели в дію першу в СРСР електронно-обчислювальну машину (МЕСМ)

Працює МЕСМ - "Малая электронная счетная машина", розроблена під керівництвом С. Лебедєва

1958 - у радянському кримінальному праві скасовано поняття «ворог народу»; максимальний термін ув'язнення зменшено з 25 до 15 років

1979 - масштабне вторгнення радянських військ в Афганістан.
Колони 40-ї армії перетнули афганський кордон по понтонному мосту через річку Амудар'я

Афганська війна СРСР розтягнулася на 10 років

1987 - журнал «Тайм» назвав генсека ЦК КПРС Михайла Горбачова «людиною року»

1989 - у місті Тирговіште розстріляні комуністичний правитель Румунії Ніколає Чаушеску та його дружина Єлена.
Після початку народного повстання Чаушеску втік зі столиці на вертольоті, потім вони з дружиною продовжили втечу на автомобілі, але незабаром були затримані армією в Тирговіште. Там же був організований трибунал, який засудив подружжя Чаушеску до розстрілу. Вирок був приведений у виконання негайно

1991 - відставка Михайла Горбачова з поста президента СРСР. Над Кремлем спущено червоний прапор і піднято триколор РФ

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.