24 листопада в історії

1632 - народився Бенедикт (Барух) Спіноза, визначний нідерландський філософ єврейського походження, один із найвідоміших пантеїстів

1659 - укладено Піренейський мир, який закінчив 24-річну війну між Францією та Іспанією

1729 - народився Олександр Суворов, визначний російський воєначальник, граф Російської і Священної Римської імперій, генералісимус, генерал-фельдмаршал австрійських і сардінських військ, один з основоположників російського військового мистецтва

Олександр Суворов

1856 - Чарльз Дарвін опублікував свою книгу "Походження видів шляхом природного відбору або Збереження сприятливих порід у боротьбі за життя".
Перше видання сенсаційної книги з викладом нової теорії еволюції розходиться за один день

Перше видання "Походження видів" і найвідоміша карикатура на автора

1864 - народився Анрі де Тулуз-Лотрек, французький художник, постімпресіоніст

1872 - народився Георгій Чичерін, радянський дипломат, другий (після Троцького) нарком закордонних справ РРФСР і СРСР у 1918-1930 рр.

1873 - народився Л. Мартов (Юлій Цедербаум), російський політичний діяч, публіцист, учасник революційного руху (разом із Леніним - засновник Союзу боротьби за визволення робітничого класу), засновник меншовизму

1874 - американець Джозеф Глідден отримав патент на колючий дріт (первісно - для огорожі ферми)

1880 - народився Ібн Сауд Абд аль-Азіз, король і засновник Саудівської Аравії у 1932-1953 рр., релігійний глава ваххабітів, завойовник Хіджазу

1887 - народився Еріх фон Манштейн, німецький генерал-фельдмаршал часів Третього рейху, який зіграв вирішальну роль у захопленні Польщі, узяв Севастополь, більшу частину Криму тощо

1888 - народився Дейл Карнегі, американський психолог, педагог, автор відомих книги "Як завойовувати друзів і впливати на людей"

1905 - початок Севастопольського повстання моряків на чолі з лейтенантом Петром Шмідтом

1910 - відкрилася Севастопольська офіцерська школа авіації

1956 - постанова ЦК КПРС про відновлення національних автономій калмиків, карачаєвців, балкарців, чеченців та інгушів

1961 - Декларація Генеральної Асамблеї ООН про заборону застосування ядерної зброї

1963 - власник нічного клубу в Далласі Джек Рубі (Джейкоб Рубінштейн, за деякими даними - співробітник ЦРУ або член мафії) смертельно поранив Лі Харві Освальда, затриманого за підозрою у вбивстві президента Кеннеді.
Свідками злочину в поліцейській дільниці виявилися не тільки охорона і присутні на місці події люди, а й телеглядачі в прямому ефірі. Освальда мали перевозити в іншу в'язницю.

Після цього вбивства слідство у справі про вбивство президента зайшло в глухий кут. Сам Рубі помер у тюрмі через чотири роки

1965 - військовий переворот у Республіці Конго: владу взяла армія, після чого президентом-диктатором став генерал Жозеф Дезіре Мобуту, який перейменував країну в Заїр.
У травні 1997 р. армія усуне вже самого Мобуту, і Заїр буде перейменовано в Демократичну Республіку Конго

1969 - США та СРСР ратифікували Договір про нерозповсюдження ядерної зброї

1977 - ЦК КПРС видав постанову про виділення безкоштовних підручників учням середніх шкіл

1989 - уряд ПАР оголосив про завершення виведення окупаційних військ із Намібії

1989 - під тиском опозиції і масових демонстрацій пішло у відставку керівництво Комуністичної партії Чехословаччини. Новим генеральним секретарем партії обрано Карела Урбанека

1991 - пішов із життя Фредді Меркюрі (Фарух Балсара), знаменитий британський співак і рок-музикант, лідер групи Queen. Він помер наступного дня після того, як оголосив, що хворий на СНІД

1996 - на референдумі в Білорусі понад 70% населення підтримало авторитарну конституцію, запропоновану президентом Олександром Лукашенком

2004 - Центральна виборча комісія на чолі з Сергієм Ківаловим, всупереч масовим протестам, оприлюднила офіційні результати виборів президента України.
Переможцем було визнано Віктора Януковича (йому приписали 49,42%, Віктору Ющенку - 46,69%). Протокол підписали 11 членів комісії, один із яких, Олександр Чупахін, - із зауваженням, що цей документ "не відповідає волевиявленню українського народу". Не підписали протокол троє членів ЦВК - Андрій Магера, Руслан Князевич і Ярослав Давидович.
У Києві тривають кількасоттисячні мітинги, демонстрації й пікетування прибічників Ющенка. "Помаранчеві" активісти зайняли "Український дім", де влаштували один зі штабів і місце для ночівлі та зігрівання тисяч маніфестантів

Запис звернення обраного президентом Януковича до виборців: "Чи не треба казати "за мене"?"

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.