20 листопада в історії

1789 - Нью-Джерсі став першим штатом США, який ратифікував Білль про права

1815 - у Парижі підписано мирний договір між Францією та союзними державами антифранцузької коаліції (Росією, Великою Британією, Пруссією й Австрією).
Франція зобов'язалася виплатити контрибуцію в розмірі 700 мільйонів франків, окрім того, на її території терміном на 3-5 років залишалися окупаційні війська союзників, утримання яких також брала на себе Франція.
Тоді ж у Парижі підписано акт про визнання та гарантії вічного нейтралітету Швейцарії та недоторканності її кордонів

1858 - народився Сельма Лагерлеф, шведська письменниця, нобелівська лауреатка

1881 - народився Іраклій Церетелі, політичний діяч Росії і Грузії, член РСДРП, меншовик.
Саме він на I з'їзді рад промовив: "У Росії немає політичної партії, яка говорила б: дайте в наші руки владу..." (й отримав ленінське: "Є така партія!")
Після розпуску Установчих зборів був одним із лідерів Грузинської Демократичної Республіки

1885 - народився Альберт Кессельрінг, німецький фельдмаршал

1910 - початок Мексиканської революції 1910-17 рр.
Франсіско Мадеро оголосив План Сан-Луїс-Потосі (раніше Мадеро втік з однойменної тюрми), яким закликав до збройної боротьби проти диктатора Порфіріо Діаса. Водночас Мадеро проголосив себе президентом Мексики.
Почався період громадянської війни, що стала однією з найбільш кровопролитних в історії людства (втрати в ній, за різними даними, становлять від 300 тисяч до 2 мільйонів загиблих, при цьому населення країни 1910 р. складало 15 мільйонів)

Франсіско Мадеро з іншими лідерами революціонерів

1917 - вийшов ІІІ Універсал Української Центральної Ради.
Україна проголошена Українською Народною Республікою у складі Росії

1917 - початок бою під Камбре (Франція).
Уперше в історії вирішальну роль у підсумок битви внесли танкові з'єднання, коли 474 британські танки прорвали лінію оборони німців

Британський танк "Марк IV" перетинає траншею

1919 - у Берліні почався установчий конгрес, на якому було проголошено створення Комуністичного інтернаціоналу молоді (КІМ) - молодіжної секції Комінтерну

1922 - у Мосраді Ленін виступив зі своєю останньою публічною промовою

1929 - у Парижі пройшла перша виставка Сальвадора Далі, організована Андре Бретоном

1931 - президія ЦВК СРСР ухвалила рішення про перейменування міста Твер у Калінін.
Указ підписав сам голова ЦВК СРСР Михайло Калінін, який напередодні відсвяткував свій день народження

1915 - народився Ху Яобан, генеральний секретар компартії Китаю в 1980-1987 рр.

1925 - народився Роберт Кеннеді, американський сенатор, молодший брат президента Джона Кеннеді, у 1964 р. - генеральний прокурор при президенті Джонсоні.
У 1968 р. балотувався на пост президента від Демократичної партії. Загинув внаслідок замаху після здобуття перемоги на попередніх виборах у штаті Каліфорнія

1935 - засноване у вересні вище військове звання "маршал Радянського Союзу" присвоєно Блюхеру, Будьонному, Ворошилову, Єгорову і Тухачевському

1939 - німецькій поліції наказано арештовувати і посилати до концтаборів усіх циганів

1943 - під охороною УПА в с. Будераж на Волині почалася Перша конференція поневолених Москвою народів, на якій оформлено політичну організацію - Антибільшовицький блок народів (АБН)

1945 - почався Нюрнберзький процес - суд над військовими злочинцями Третього Рейху

Лава підсудних Нюрнберга

1946 - народився патріарх Кирил (в миру - Володимир Гундяєв), патріарх Московський і всієї Русі (РПЦ)

Кирил (Володимир Гундяєв)

1985 - компанія Microsoft випустила першу версію багатофункціональної програмної оболонки - Windows 1.0

Демонстрація можливостей першої "вінди"

1989 - кількість учасників Оксамитової революції, які вийшли на вулиці Праги, перевищила півмільйона осіб

1990 - у місті Шахти Ростовської області заарештований Андрій Чикатило - найвідоміший радянський серійний убивця.
Міліція затримала його, коли під час повернення з поліклініки маніяк намагався знайомитися з хлопчиками. У поліклініці вбивця робив рентген пальця, який прокусила одна з його жертв

1994 - представники уряду Анголи та організації УНІТА підписали в Лусаці протокол про припинення воєнних дій на всій території країни

1998 - із космодрому "Байконур" запущено перший модуль Міжнародної космічної станції (модуль "Зоря")

2004 - Помаранчева революція: Шевченківський районний суд Києва відхилив подання Київської міської державної адміністрації про обмеження на проведення масових акцій на майдані Незалежності з 21 по 23 листопада

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.