17 листопада в історії

9 - народився Тит Флавій Веспасіан, римський імператор, засновник династії Флавіїв

1663 - укладено т. зв. "Батуринські статті" між гетьманом Іваном Брюховецьким та московським урядом, які дещо обмежували гетьманську владу в Україні на користь московського царя

1708 - після винищення гетьманської столиці, Батурина, у місті Глухів, оточеному російськими військами, новим гетьманом "обох боків Дніпра" обрали 62-річного Івана Скоропадського - нібито замість Івана Мазепи, котрий перейшов на бік шведів,.
Скоропадський теж був прихильником Мазепи, але росіяни не мали інших кандидатур

1755 - народився Людовік XVIII, король Франції, який на вимогу переможців Наполеона встановив у країні конституційну монархію

1758 - рішенням російського Сенату заснована Академія трьох найзнатніших мистецтв - закритий навчальний заклад із відділеннями живопису, скульптури та архітектури

1788 - народився Михайло Щепкін, російський і український театральний актор

1790 - народився Август Мебіус, німецький математик і астроном

1796 - померла Катерина II, російська імператриця

1800 - Конгрес США вперше зібрався у Вашингтоні

1804 - у Харкові засновано університет (підтверджувальну грамоту підписав імператор Олександр ІІ).
У цей самий день у Росії також був прийнятий новий університетський статут, що надавав ВНЗ велику автономію

Старий Харків. Університетська вулиця.

1855 - шотландський дослідник Африки Девід Лівінгстон першим із європейців уздрів водоспад на річці Замбезі заввишки 120 м. Відкривач назвав його ім'ям королеви Вікторії

1869 - офіційне відкриття Суецького каналу для судноплавства

Перше судно проходить через Суецький канал.

1880 - перші три британські жінки отримали ступінь бакалавра мистецтва в Лондонському університеті

1913 - через Панамський канал пройшло перше судно

1917 - Марія Діккін заснувала в Лондоні перший притулок для хворих і скалічених тварин

1920 - проголошена Горська автономна радянська соціалістична республіка, до якої увійшли округи: Чеченський, Інгуський (Назранський), Північноосетинський (Владикавказький), Кабардинський, Балкарський, Карачаєвський та Сунженський із козачим населенням

1921 - у селі Малі Міньки поблизу смт Базар на Житомирщині в ході ІІ Зимового походу в бою з радянськими військами (9-та Кримська кавалерійська дивізія, командир Григорій Котовський) зазнала поразки Волинська група Армії УНР під командуванням генерала-хорунжого Юрія Тютюника.
За кілька днів 359 українських вояків, які відмовилися перейти на бік більшовиків, будуть розстріляні

Село Базар Народицького р-ну Житомирської обл. Меморіальний комплекс на честь полеглих українських вояків.

1926 - народився Коте (Константин) Махарадзе, грузинський і радянський актор театру й кіно, режисер, спортивний коментатор

1929 - пленум ЦК ВКП (б) вивів зі складу політбюро Миколу Бухаріна як "застрільника і керівника правих капітулянтів"

1935 - в останній день всесоюзної наради стахановців Йосип Сталін заявив: "Жити стало краще, жити стало веселіше"

Плакат радянських часів.

1938 - постанова Раднаркому і політбюро ЦК ВКП (б) "Про обмеження репресій"

1939 - після студентських демонстрацій протесту нацисти закрили в Празі всі університети, дев'ятьох осіб стратили без суду і слідства, а близько 2000 студентів і викладачів відправили в концтабори.
Такою була відповідь окупантів на антинацистську демонстрацію, що відбулася у Празі в жовтні (тоді один із її учасників був убитий агентами таємної поліції, а студент-медик Ян Оплетал отримав смертельні поранення й був похований 15 листопада).
У 1941 р. Міжнародна студентська рада в Лондоні ухвалила рішення вважати 17 листопада Міжнародним днем студента у пам'ять про ті празькі події

1941 - в СРСР вийшов наказ ставки головнокомандувача № 0428 "...Руйнувати і спалювати вщент усі населені пункти в тилу німецьких військ"

1948 - крейсер "Аврора" в Ленінграді став на вічну стоянку біля набережної на Великій Невці

 "Аврора" вже 62 роки на приколі.

1953 - відкрито доступ публіки в мавзолей Леніна-Сталіна у Москві

1960 - відкриття Університету дружби народів ім. Патріса Лумумби в Москві

1962 - в СРСР вийшов друком черговий номер журналу "Новый мир", в якому опублікована повість "Один день Івана Денисовича". Країна вперше дізналася ім'я письменника Олександра Солженіцина

1969 - у Гельсінкі почалися радянсько-американські переговори щодо обмеження стратегічних озброєнь

1970 - космічна станція "Луна-17" здійснила м'яку посадку на поверхню Місяця в районі Моря Дощів; у подорож по поверхні супутника Землі відправився "Лунохід-1"

 "Лунохід-1".

1973 - військова хунта Греції придушила повстання студентів Політехнічного університету в Афінах, що тривало з 14 листопада.
Студенти забарикадувалися у виші й транслювали на місто відозви про боротьбу проти диктатури. Політех штурмували танками. За офіційними даними, ніхто не був убитий, лише кілька людей поранені. за неофіційними - 24 жертви і сотні поранених.
Після цього по всій країні на тиждень запровадили воєнний стан, комендантську голину, розпустили 28 студентських організацій

Мітинг і штурм Афінського політеху, знятий бельгійським журналістом (прорив танком брами - на 2:15).

1978 - Радянський Союз повідомив про успішне випробування нейтронної бомби

1988 - Беназір Бхутто обрана прем'єр-міністром Пакистану. Вона стала першою жінкою - лідером мусульманської держави

1988 - у Баку на площі Леніна (нині площа Свободи) почалися перші безстрокові масові мітинги протесту проти політики Москви відносно нагірнокарабахського конфлікту. Прозвучали заклики до виходу Азербайджану зі складу СРСР

1989 - поліція розігнала студентську демонстрацію в Празі, приурочену до 50-річчя протестів проти гітлерівської окупації 1939 р.
Із цього фактично почалася "оксамитова революція", що повалила комуністичну владу в Чехословаччині

1990 - у Києві в готелі "Україна" (нині "Прем'єр-палас") правоохоронці зі скандалом арештували Степана Хмару - народного депутата з опозиційної Народної ради.
Члена парламенту, вже позбавленого депутатської недоторканності, звинуватили в побитті 7 листопада полковника міліції, провокатора Григор'єва

1993 - судді з 11 країн зібралися на перше засідання Міжнародного трибуналу у справах колишньої Югославії. Воно стало першим зібранням подібного роду з часів судових процесів у Нюрнберзі та Токіо після ІІ Світової війни

1997 - бойовики єгипетського угруповання ісламістів "Аль-Гамаа аль-Ісламія" вбили 58 іноземних туристів та чотирьох єгиптян, які оглядали храм цариці Хатшепсут у Луксорі

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.